**В Україні скоротилася кількість відвідувачів у ресторанах та барах**
Протягом перших шести місяців 2025 року мешканці України рідше стали ходити до закладів громадського харчування. Згідно з дослідженням компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації ресторанного бізнесу, загальний відвідуваний трафік у сфері HoReCa знизився на 9% порівняно з попереднім роком. Найбільше втратили відвідувачів бари й ресторани — тут показник впав на 16%. Єдиною категорією, що зберегла стабільність, виявилися заклади з суші.
Проте зменшення кількості клієнтів не спричинило падіння доходів — навпаки, середній виторг збільшився на 5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Це пов’язано з інфляцією та підвищенням цін: за ті самі страви та напої клієнти тепер платять більше.
Як зазначив CEO та співзасновник Poster Родіон Єрошек, статистика свідчить не про збільшення споживання, а про зростання цін у меню.
«Ці цифри не говорять про те, що українці частіше дозволяють собі ресторани або більше їдять. Вони відображають те, що улюблена кава чи вечеря стали коштувати дорожче», — пояснив він.
Згідно з даними дослідження, середня сума чека в закладах харчування зросла на 17% і сягнула 171 гривні. Найвище зростання цін зафіксовано в барах — на 19% (до 476 грн), кав’ярнях — на 18% (до 108 грн), кафе — на 17% (до 307 грн).
У ресторанах середній чек досяг 675 грн (+17%), у піцеріях — 324 грн (+16%), у пекарнях — 82 грн (+14%). Заклади з суші демонструють відносну стабільність: середній рахунок збільшився на 12% і становить 670 грн.
Серед міст, які брали участь у дослідженні, найактивнішу динаміку показав Львів. Там виторг зріс на 7% у порівнянні з 2024 роком. Лідерами за результатами стали ресторани суші із зростанням на 9%.
**Як змінилася відвідуваність закладів харчування в Україні. Статистика joinposter.com**
У аналітиці Poster використано дані 8800 закладів різних форматів по всій Україні, які функціонували протягом усього періоду спостереження.
Чому у Львові та Києві закриваються ресторанні заклади
Станом на кінець січня 2025 року у столиці протягом року припинило роботу понад 100 ресторанів. Ресторанний консультант Всеволод Поліщук зазначає, що це свідчить про значне звуження ринку, адже у 2023 році масштабного відкриття нових закладів не відбувалося.
Львів, навпаки, демонструє інший тренд. Там у минулому році закрилося близько 70 закладів, але відкрилося понад 100 нових. Місто відзначилося зміною ресторанної культури: якщо раніше більшість місць орієнтувалися на туристів, то зараз пріоритетом стали місцеві жителі — зокрема, працівники IT-сфери та креативних індустрій.
Пандемія COVID-19 стимулювала розвиток локальної гастрономії: львів’яни активізували відвідування закладів у своїх районах, включаючи локації біля житлових комплексів. Ця звичка збереглася й після завершення воєнних дій. Одночасно у Львові з’явився попит на преміальні ресторани з високими цінами, розраховані на заможних клієнтів, які переїхали до міста з інших регіонів.
Київський ринок стикається з більш гострими викликами: нестача персоналу, регулярні повітряні тривоги, обстріли та зниження платоспроможності населення. Експерти наголошують, що столиця завжди мала найвищі стандарти сервісу в країні, але зараз власникам доводиться балансувати між підтримкою цих стандартів та економічними наслідками війни.
