Чоловік спробував оформити реєстрацію місця проживання, але отримав відмову через брак ордера на спірне приміщення
Громадянину не вдалося оформити прописку за адресою фактичного перебування в гуртожитку. Представники ЦНАП обґрунтували відмову відсутністю законних підстав для проведення процедури, оскільки у нього не виявлено ордера на заселення у конфліктну кімнату та угоди про оренду житла. Ця інформація відображена у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, оприлюдненому 28 липня 2025 року.
Громадянин мешкав у гуртожитку від народження та продовжує там перебувати. Його мати та дід користувалися кімнатою на підставі ордера №71, виданого 14.11.2002 року. Родина проживала в цьому будинку з 1993 року. Після смерті діда та матері, яка сталася, коли чоловік був неповнолітнім, він не усвідомлював юридичних нюансів реєстрації. Йому також невідомі мотиви, чому мати зареєструвала його за адресою будинку, що належить її сестрі. Коли родичка запросила його знятися з обліку на початку 2025 року, він не зміг оформити прописку в гуртожитку. У ЦНАП пояснили, що відсутність ордера та договору найму робить реєстрацію неможливою. Чоловік наполягає, що сусіді з гуртожитку можуть підтвердити факт його постійного проживання (відповідні свідчення додано).
Хід справи
Суд виявив, що позивач вважає себе правомочним користуватися кімнатою після смерті матері як член сім’ї наймача. Проте у справі відсутні переконливі докази його спільного проживання з матір’ю до її кончини. Не знайдено підтверджень того, що він продовжував мешкати у спірній кімнаті, сплачував комунальні послуги чи витрати на утримання житла. Хоча чоловік згадував про свідків, офіційних клопотань про їх допит до суду не надходило. Додатково суд звернув увагу, що міськрада раніше відмовила йому у зміні договору найму через відсутність реєстрації за цією адресою, рекомендувавши вирішити питання в судовому порядку.
Висновок судового органу
Суд відхилив позовні вимоги. Встановлено, що позивач не надав доказів спільного проживання з матір’ю до її смерті. На момент її кончини він мав постійну реєстрацію в іншому місці, що свідчить про забезпеченість житлом. Цей факт суперечить праву на користування спортивною кімнатою згідно зі ст. 65 Житлового кодексу України.
“Встановивши факти справи та проаналізувавши доказову базу, суд визнав позовні вимоги безпідставними. Позивачем не надано достатніх підтверджень постійного проживання у спірному приміщенні. Зокрема, відсутні свідоцтва спільного перебування з матір’ю до її смерті, а його реєстрація в іншому місці підтверджує наявність альтернативного житла. Відповідно до ст. 65 ЖК України, особа, яка має постійну реєстрацію в іншому житлі, втрачає право на користування спорудою, де проживає як член сім’ї наймача. Оцінивши представлені докази, їхню достатність та взаємозв’язок, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову через недостатнє обґрунтування”, – зазначили у рішенні.
