Профтехосвіта Фото: МОН
21 серпня Верховна Рада схвалила у другому читанні Закон «Про професійну освіту». Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вказала, що це значний крок у процесі зближення з ЄС та виконання Українського плану дій, що надає доступ до понад 350 млн євро фінансування від Європейського Союзу.
“Цей акт надає професійним коледжам фінансову й організаційну незалежність, модернізує навчальні програми спільно з бізнесом та запроваджує незалежне тестування знань у спеціалізованих кваліфікаційних центрах. Це сприятиме підготовці фахівців, необхідних для сучасного ринку праці. Кабінет Міністрів щороку вкладатиме кошти в оновлення матеріально-технічної бази, включно з новими майстернями, лабораторіями, термомодернізацією гуртожитків та відбудовою навчальних закладів. Подяка всім, хто долучився до роботи над цим законодавчим документом. Зміни реалізуються на користь молоді, розвитку економіки та відбудови держави”, – зазначила Юлія Свириденко.
Проєкт Закону про професійну освіту з реєстраційним номером № 13107-д було зареєстровано 11 квітня 2025 року народним депутатом Ольгою Коваль.
“Система професійно-технічної освіти переживає глибинну перебудову. Оновлюється як інфраструктура (понад 200 відремонтованих майстерень та ще понад 100 оновлють до кінця року), так і освітні програми та перелік спеціальностей. Ми формуємо новий імідж профтехучилищ та корегуємо законодавчу базу для прискорення реалізації реформ. Створюємо систему освіти, здатну готувати професійних та задоволених професіоналів для нової інноваційної господарки”, – зазначив віце-прем’єр Михайло Федоров.
Міністерство освіти і науки України назвало ключові нововведення, передбачені Законом:
- Професійні коледжі отримають форму некомерційних організацій, що дозволить їм не дотримуватися тарифної сітки та типових штатних розкладів, а також самостійно розпоряджатися власними надходженнями. Фінансова самостійність дасть змогу підвищувати заробітну плату найкращим працівникам закладів, особливо майстрам виробничого навчання.
- Директорам навчальних закладів встановлять ключові показники ефективності (KPI), тому у найближчі роки очікується кадрова ротація та поява нових керівників.
- Через кілька років для випускників буде запроваджено зовнішнє оцінювання результатів навчання незалежними кваліфікаційними інститутами. Це підвищить рівень професійної підготовки, оскільки випускні документи більше не видаватимуться без проходження такої перевірки.
- Вищі професійні училища, ПТУ та Центри професійно-технічної освіти (ПТО) поступово отримають назву професійних коледжів, учні яких матимуть усі академічні права.
“І що є принциповим — ми нарешті зможемо на базі коледжів розвивати дієву модель підготовки кваліфікованих спеціалістів, яких гостро потребує ринок праці. Закон «Про професійну освіту» є ключовим індикатором Українського плану дій у сфері людського капіталу. Його ухвалення відкриває доступ до понад 350 мільйонів євро допомоги від Європейського Союзу. Подяка народним депутатам за підтримку цього важливого законодавчого акту!” – підкреслили у відомстві.
Як повідомляв Інформатор, вступна кампанія до закладів професійно-технічної освіти завершилася в жовтні 2024 року. За фахом найбільш затребуваними стали кухар, автослюсар, електрогазозварник, кондитер, водій та тракторист. У десятку професій з найбільшою кількістю вакансій за даними сайтів пошуку роботи також увійшли кухар, водій та слюсар. Міністерство освіти та науки повідомило про це 4 листопада. У 2024 році професійно-технічну освіту обирали понад 94 803 тисячі учнів, а всього приступили до навчання 219 тисяч 438 осіб. Рівень виконання регіонального замовлення на підготовку фахівців становить 92%, що перевищує показник минулого року, який був на рівні 88%, на 4%. У 2024 році спостерігаються нові тенденції вступу до профтехучилищ: учні проявляють готовність обирати професії, актуальні для бізнесу зараз й затребувані в перспективі.
