Користувачка Ощадбанку через свою необережність втратила з рахунків грошові активи в розмірі 346 861 гривень
Громадянка отримала виклик від удаваних працівників Ощадбанку і розкрила відомості пенсійної картки. Дані дії призвели до втрати грошей з рахунків у розмірі 346 861 гривні, які вона просить повернути. Про це вказано в рішенні Слобідського районного суду Харкова, оприлюдненому 13 листопада 2025 року.
14 березня 2022 року жінка здійснила телефонний дзвінок на гарячу лінію АТ «Ощадбанк» з метою прибирання ліміту застосування карток за кордоном. Однак її повідомили, що передзвонять пізніше. 14 березня 2022 року надійшов виклик з невідомого номеру, відповівши на який вона розмовляти відмовилась. Пізніше надійшов виклик від АТ «Ощадбанк» з офіційного номеру. Виклик тривав 48 хвилин і під час нього їй говорили про прибирання ліміту, застосування грошима по картці (пенсійна картка) та повідомляли відомості щодо цього. При цьому з її рахунку почали зніматись гроші, про що повідомила оператора, однак останній відповів, що їй паралельно відкрили віртуальну картку, а на заперечення оператор казав, що гроші будуть збережені. Після тривалої телефонної бесіди, протягом якої її просили залишатись на лінії, повідомили, що ліміт застосування грошима прибрано та картка готова для використання за кордоном. Після телефонної бесіди перевірила наявність грошей у відділенні Ощадбанку та з’ясувала, що з рахунку знята значна сума грошей, так відповідно до виписки по картковому рахунку початковий баланс на платіжній картці (пенсійна картка) був 306 900 гривень, а залишилось 2 гривні. З метою повернення грошей звернулась з заявою до Ощадбанку, у якій виклала всі обставини події. Окрім того, звернулась до поліції, де згідно з витягом з ЄРДР за даною заявою відкрито кримінальне провадження та наразі триває досудове розслідування.
Ощадбанк надав відгук, згідно з яким просив у задоволенні позову відмовити. У бесіді з оператором клієнтка підтвердила, що розкрила відомості пенсійної картки. Особа, яка телефонувала до клієнта назвалась представником банку та повідомила, що потрібно виклики об’єднати в конференцію. Оператор за згодою клієнта заблокував платіжну карту з причини того, що інформація стала відома третім особам та уточнив у клієнта чи була розголошена інформація по інших платіжних картках, на що вона повідомила, що даних по інших платіжних картках не розголошувала. Додатково оператор заблокував та закрив обліковий запис Ощад 24/7 з причини, що клієнт не підтвердив операції в Ощад 24/7 та цифрові платіжні картки, по яких здійснено несанкціоновані операції. У цей же день звернулась до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 15 березня 2022 року з телефонного номера звернулась до контакт-центру АТ «Ощадбанк» та повідомила оператору про несанкціоноване списання грошей з її картки, яка була заблокована за згодою клієнта. Вказала, також, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobil-банкінг «Ощад 24/7», операції з переказу грошей здійснені коректно, що можливо лише за наявності повного номера банківської картки, CVC-коду, терміну дії картки та смс-паролів, які направлялись на її фінансовий номер і були відомі виключно їй, а виконані операції зі списання грошей були підтверджені за допомогою біометричної ідентифікації. Гроші з її цифрових карток перераховувались на інші карткові рахунки в АТ «Ощадбанк» та на картки в Ідея Банку, Кредобанку, Монобанку. З огляду на те, що вона самостійно повідомила стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, наслідком чого стало переведення грошей з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, вважають, що банк не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь стягнуть гроші в сумі 346 861 гривні.
“Позивачка була впевнена, що розмовляє з представником банку під час розмови 14 березня 2022 року, тривалість виклику 1800 с., оскільки виклик здійснено з офіційного номера банку, а саме 380443630133, тому в розмові з представником банку повідомила СVC-код по картці. Суд зважає на те, що згідно з роздруківкою телефонних викликів та смс-повідомлень на номер за період з 14 березня 2022 року по 15 березня 2022 року, 14 березня 2022 року вона спілкувалась з АТ «Ощадбанк», зокрема, 14 березня 2022 року об 11:10 год, тривалість виклику 1800 с., об 11:40 год, тривалість виклику 1135 с., о 12:03 год, тривалість виклику 76 с., о 12:10 год, тривалість виклику 57 с. При цьому, під час такого спілкування саме з представником банку цього дня в період часу з 11:23 год до 12:06 год з банківських карток позивача відбувались відрахування на картки в інших банках та на інші карткові рахунки в АТ «Ощадбанк». Надалі цього ж дня позивачка звернулась до відповідача з заявою про скасування спірних транзакцій, а так само звернулась до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій, що свідчить про те, що у позивача була відсутня воля на вчинення таких перерахувань, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цих транзакцій. Суд враховує, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними; Аналогічні висновки наведено у Постанові Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21. Відповідач не надав доказів та підтвердження того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення відповідних платіжних операцій. З наданих виписок судом встановлено, що з карткових рахунків позивача списано належні позивачу грошові кошти у сумі 346 861 гривні. З огляду на встановлені судом обставини, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача”, – наголосив суд.
