Ціни на продукти Фото: Інформатор
У ряді держав Євросоюзу продовольчі товари обкладаються податком на додану вартість за зменшеними ставками: 4% в Італійській республіці, 5% у Республіці Польща, 5,5% у Французькій республіці, 6% в Королівстві Бельгія, 7% в Федеративній Республіці Німеччина. Дана практика є широко розповсюдженою, цілком відповідає законодавству ЄС і робить основні товари більш доступними для громадян. В Україні ж на будь-які харчові продукти поширюється стандартна ставка ПДВ у 20%, внаслідок чого вартість на прилавках часто є більшою, ніж у деяких державах ЄС. Про це 18 листопада повідомили фахівці Центру економічної стратегії.
Це складова частина тіньового звіту, в якому аналітики зіставили податкове законодавство України та ЄС, визначили ключові розбіжності та рекомендації щодо їх усунення.
Податкові преференції в Україні формувалися нерівномірно. Зменшена ставка діє, наприклад, на окрему аграрну сировину, але не на готову продукцію, котру купує споживач. В ЄС інший підхід – підтримка спрямовується саме на кінцевого покупця. Свою роль відіграє і той факт, що в Україні частина роздрібної торгівлі працює з ПДВ, а частина – на спрощеній системі, яка здебільшого не є платником ПДВ. Через це утворюються розриви в ланцюгу та різні умови для різних сегментів ринку.
За висновком дослідників, щоб Україна могла зменшувати ПДВ на харчі так, як це роблять держави ЄС, потрібно спершу впорядкувати саму систему: усунути застарілі пільги, узгодити правила для різних режимів оподаткування, зробити ПДВ-ланцюги завершеними і прозорими. Після цього зниження ставки на продукти стане дієвим інструментом зменшення цін. Компенсація може відбуватися шляхом підакцизних чи умовно «люксових» товарів – це звичайний підхід у багатьох країнах ЄС, котрий дозволяє підтримувати баланс бюджету.
«Україні важливо продовжувати активно прямувати до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: в ЄС теж існують свої дискусії, проте логіка зрозуміла – зменшені ставки діють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування є передбачуваними. І саме тому необхідна послідовна системна робота, а не поодинокі символічні рішення «по 1000 грн всім». Довготривалі реформи дають стабільний ефект, котрий люди відчуватимуть постійно», – зауважив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
Як повідомляв Інформатор, аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” Максим Гопка вважає, що вартість на продукти в Україні залежить від ряду чинників, серед яких інфляція, ціна логістики, вартість електроенергії, коливання на валютному ринку тощо.
“На сьогодні єдиного чинника, котрий би впливав на зростання чи зменшення цін, немає. Це завжди сукупність чинників. Якщо мова йде про продукцію, яка швидко псується, то суттєвою є ціна логістики, оскільки товар потрібно реалізувати у короткостроковій перспективі. Якщо йдеться про овочі – то тут впливає ціна зберігання”, – пояснює експерт.
Натомість ціни імпортних товарів, насамперед, залежать від ситуації в країні-постачальнику та коливань валюти. Найближчим часом, за словами аналітика, можуть зрости у ціні сезонні овочі, оскільки зараз їх реалізують за мінімальною вартістю. А під кінець року – молочні продукти, тому що буде зменшення надоїв молока.
