Чоловік придбав апартаменти, але пізніше стало відомо, що попередній власник має заборгованість перед ПриватБанком за позикою
Чоловік уклав із іншою стороною контракт купівлі-продажу апартаментів у вигляді розписки, згідно з яким він отримав у власність дану нерухомість за 32 тисячі доларів. Проте згодом виявилось, що на колишньому власнику, який помер, числиться борг за кредитом у ПриватБанку, який він просить анулювати. Про це повідомляється в рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, оприлюдненому 22 серпня 2025 року.
06.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та чоловіком підписано кредитну угоду, за умовами якої він отримав позику в сумі 42 480 доларів з виплатою відсотків за використання позики у розмірі 1% на місяць на суму невиплаченої заборгованості за позикою з остаточним терміном повернення 05.03.2027 року. Для забезпечення виконання кредитної угоди між сторонами було підписано іпотечний договір від 06.03.2007 року, відповідно до якого він передав в іпотеку апартаменти. Разом з тим, між ним та іншою особою, 15.01.2008 року було укладено договір купівлі-продажу цих апартаментів у формі розписки, за яким він отримав у власність дане нерухоме майно за 32 тисячі доларів. Нотаріально завірений договір купівлі-продажу апартаментів мав бути укладений після зняття всіх обмежень. Відтоді він фактично володіє цим житлом та сплачує за нього комунальні послуги. Однак, як нещодавно стало відомо, громадянин (який підписав кредитну угоду з ПриватБанком) помер. Оскільки з кончиною позичальника зобов’язання з повернення позики переходять до складу спадку, строки пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог визначається статтями 1281 та 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає граничні строки пред’явлення таких вимог, застосовується також до кредитних зобов’язань, забезпечених іпотекою. Закінчення визначених статтею 1281 ЦК України строків пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців призводить до втрати кредитором права вимоги за зобов’язаннями, а також припинення таких зобов’язань.
Яким було судове рішення?
Чоловікові відмовили у задоволенні позовних вимог. Суду не було надано доказів того, що згода ПриватБанку на передачу спірних апартаментів була отримана.
“У даній справі позивач не надав належних, припустимих, правдивих та достатніх доказів на підтвердження наявності законних підстав володіння спірним нерухомим майном, тобто наявності у нього сумлінності такого володіння. Аргументи позивача у позові, що було укладено договір купівлі-продажу спірних апартаментів у формі розписки, суд вважає неприйнятними та їх відхиляє. Так, згідно з долученою до позову розпискою від 15.01.2008 року він передав особі, яка підписала кредитний договір, кошти на оформлення майбутнього договору купівлі-продажу апартаментів. Така розписка про передачу коштів в рахунок оплати за спірні апартаменти не свідчить ані про час набуття квартири позивачем, ані про сумлінність такого набуття. Окрім того, зі змісту розписки про передачу коштів, йому було абсолютно відомо, що квартира знаходиться в іпотеці банку та наявні заборони на передачу. У пункті 18.7 договору іпотеки від 06.03.2007 року зазначено, що іпотекодавець не мав права відчужувати або іншим чином розпоряджатися предметом іпотеки без згоди іпотекодержателя. Громадянин не мав права передавати йому, без згоди банку, спірні апартаменти і йому про це було відомо. Суду не було надано доказів того, що згода банку на передачу спірних апартаментів була отримана. За таких обставин, суд вважає, що заволодіння ним спірними апартаментами не є сумлінним, оскільки він знав про відсутність у нього законних підстав для набуття права власності на спірну квартиру. Таким чином, така обов’язкова умова отримання права власності за набувальною давністю, як сумлінності заволодіння майном, у цьому випадку відсутня. Отже, позивач не довів факту порушення його майнових прав та інтересів цими договорами. Зважаючи на це, оскільки наявністю його кредитних зобов’язань та перебування в іпотеці апартаментів права позивача акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” не порушуються, – у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє через безпідставність заявлених вимог”, – підкреслив суд.
