У ЦНАПі відмовили громадянці в реєстрації внучки в частині житла, що їй належить.
Громадянка мала намір зареєструвати у своїй частці житлового будинку онуку. З цією метою вона звернулася до ЦНАП, проте їй відмовили через те, що на будинок зареєстровано обтяження у формі заборони на майно. Про це повідомляється в ухвалі Кременецького районного суду Тернопільської області, оприлюдненій 30 жовтня 2025 року.
Громадянка є власницею 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 03.03.2004 року. Маючи намір прописати у своїй частці житлового будинку свою онуку, вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг Кременецької міської ради. Однак, листом Кременецької міськради від 12.05.2025 року її було повідомлено, що за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на будинок 6 серпня 2007 року, реєстратором, якою виступала Кременецька державна нотаріальна контора, було зареєстровано обтяження у вигляді заборони на майно. Тому, зареєструвати місце проживання в будинку можливо лише після внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зняття обтяження.
Хід судового розгляду
Суд встановив, що громадянка є власницею 1/2 частини житлового будинку з допоміжними будівлями, відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 03.03.2004 за Р№670, що підтверджується випискою про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13640266. На поточний момент власниками вищевказаного будинку з господарськими будівлями є вона та інша особа (померла) по 1/2 частині, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок. Згідно з її заявою від 09.05.2025 року до Кременецького міського голови з вимогою прописати у належному їй будинку, оскільки співробітниками ЦНАП їй було усно відмовлено в реєстрації. У разі відмови просила надати письмову обґрунтовану відповідь. Відповідно до відповіді від 12.05.2025 року, звернення щодо реєстрації місця проживання, адресоване міському голові, було розглянуто, та повідомлено, що згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, на будинок 6 серпня 2007 року реєстратором, Кременецька державна нотаріальна контора, зареєстровано обтяження у вигляді заборони на майно. Таким чином, зареєструвати її місце проживання в даному будинку буде можливо після внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зняття обтяження.
Листом Кременецької державної нотаріальної контори від 29.04.2025 року громадянці повідомлено, що на даний момент зняти вищевказану заборону не є можливим, оскільки будь-яка інформація щодо даного обтяження в нотаріальній конторі відсутня. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 23.07.2025 року випливає, що за реєстровим номером обтяження, тип обтяження заборона на майно, щодо майна, яке знаходиться за адресою, зареєстрованого Кременецькою державною нотаріальною конторою на основі запису з Феміди від 05.06.1991 року.
Яке рішення ухвалив суд?
Позов громадянки задовольнили. Суд постановив скасувати обтяження та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на майно від 06.08.2007 року, перенесеного в Єдиний реєстр заборон за реєстровим номером обтяження щодо майна, зареєстрованого Кременецькою державною нотаріальною конторою на основі запису з Феміди від 05.06.1991 року.
“В ході судового засідання з’ясовано, що згідно з наданими документами особа (померла) жодного разу не була власницею вищевказаного житлового будинку. Існування заборон та обтяжень порушують права позивачки як власника майна та унеможливлюють розпорядження нею майном, що їй належить. Відмова у скасуванні заборони сприятиме продовженню втручання держави у право позивачки на мирне володіння її майном. Таке втручання є неправомірним, оскільки воно не спирається на закон. Ця обставина свідчить про порушення її речового права, передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України та гарантованого п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивачки належить скасувати заборону відчуження житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, зареєстрованого Кременецькою державною нотаріальною конторою на основі запису з Феміди від 05.06.1991 року”, – підкреслив суд.
