Smart-Holding – одна з провідних фінансово-промислових груп України – опинилася у критичній ситуації. До повномасштабного вторгнення компанія надавала робочі місця майже 4500 працівникам, фіксувала річний оборот у 8 млрд грн та чистий прибуток понад 4 млрд грн. Сьогодні штат скоротився втричі, а бізнес зіткнувся з ризиком повного припинення діяльності замість прибутковості.
Серйозним ударом для групи стало блокування ліцензій на газовидобуток. У квітні 2023 року Держгеонадр призупинив роботу компанії через санкції проти Вадима Новинського, якого визнали бенефіціаром, незважаючи на передачу ним управління в безстроковий траст ще в 2022 році. Виробництво вдалося відновити лише до червня 2024-го, проте в листопаді його знову зупинили – цього разу через обмеження проти нових бенефіціарів з ЄС, що керують трастами Smart Trust та Step Trust. Керівництво Smart-Holding намагається знайти шляхи подолання кризи для збереження бізнесу та зайнятості.
Іван Герасимович, генеральний директор Smart-Holding. Фото Артем Галкін
Фактор виживання країни
Щороку напередодні Дня Незалежності ми обговорюємо міць, стійкість та прагнення України залишатися вільною. Однак у сучасних реаліях незалежність має конкретні параметри: оборонний, економічний, енергетичний. Поки на фронті тривають бойові дії, забезпечення енергетичного суверенітету потребує щоденної роботи в тилу.
Ворог систематично руйнує енергетичну інфраструктуру. Зокрема, вночі 27 серпня противник завдав нової масованої атаки, як повідомило Міненерго. Ураження зазнали об’єкти енергосистеми та газотранспортних мереж у шести регіонах: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій областях.
У таких умовах критично важливо оптимально використовувати власні ресурси. Кожен додатковий мільйон кубометрів вітчизняного газу зменшує залежність від імпорту, знижує фінансове навантаження на бюджет, забезпечує стабільність промисловості та тепло для населення. Власний видобуток – ключовий елемент зміцнення суверенітету.
Незважаючи на очевидну потребу у збільшенні обсягів видобутку, частина українських газових родовищ нині не функціонує. Мова йде не про технологічні обмеження чи ризики безпеки, а про штучні перепони, які блокують роботу навіть там, де вона економічно доцільна. У 2023 році через санкції довелося зупинити видобуток на прифронтовій Харківщині. Через 15 місяців дозвіл відновили, але в кінці 2024-го під санкції потрапило підприємство Regal Petroleum Corporation Limited на Полтавщині, яке щодоби видобувало понад 200 000 кубометрів газу.
Фото надано пресслужбою Smart-Holding
Вартість помилкових рішень
Такі дії мають високі суспільні витрати. Втрати від зупинки харківських родовищ сягнули 195 млн кубометрів газу та понад 1,6 млрд грн податкових надходжень до бюджету. Щоденний простій Regal Petroleum Corporation Limited на Полтавщині обходиться державі у 200 000 кубометрів ресурсу. Якщо обмеження не зняти, до кінця 2025 року втрати складуть щонайменше 78 млн кубометрів газу та близько мільярда гривень бюджетних коштів. Довгострокові наслідки ще серйозніші.
Призупинення роботи свердловин призводить до падіння пластового тиску, змін геології родовищ, підвищення ризиків корозії устаткування. Частина запасів може бути втрачена безповоротно. Відновлення навіть часткової продуктивності вимагає значних інвестицій, часу та не гарантує повернення до колишніх показників.
Фото надано пресслужбою Smart-Holding Фото Фото надано пресслужбою Smart-Holding
Крім технічних проблем, призупинення видобутку веде до скорочення інвестицій, скасування бурових проєктів, втрати робочих місць і податкових надходжень. Це також впливає на місцеві громади, оскільки частина рентних платежів спрямовується на розвиток регіонів.
Найнебезпечнішим наслідком є втрата довіри інвесторів. Бізнес, готовий працювати під час війни, очікує передбачуваності регуляторних рішень. Блокування функціонуючих родовищ через непрозорі механізми створює сигнал для інвесторів про підвищені ризики в країні, яка декларує курс на енергонезалежність.
Наприкінці 2024 року Україна змушена імпортувати газ через недостатній рівень наповнення сховищ. Середня ціна імпорту становить близько $500 за 1000 кубометрів проти $375 за вітчизняний ресурс. У умовах триваючої війни такі витрати створюють додатковий тиск на валютний ринок та обмежують фінансування оборонних та відновлювальних проєктів.
При цьому продовжується блокування підприємств, які мають технології, інфраструктуру та фахівців для забезпечення внутрішніх потреб. Ці компанії готові інвестувати у розвиток родовищ, що стабілізувало б ринок і зменшило залежність від зовнішніх факторів.
Іван Герасимович, генеральний директор Smart-Holding. Фото Артем Галкін
Стратегічне планування – фундамент енергонезалежності
Власний газ дає змогу контролювати ціни, формувати довгострокову енергетичну політику та гарантувати стабільність споживачам. Це також джерело податків, рентних платежів, зайнятості та іміджу держави як надійного гравця.
Для збільшення видобутку потрібні нові бурові установки, модернізація свердловин, будівництво об’єктів підготовки газу. Ці високовкладені процеси потребують часу та стабільності. Їх реалізація неможлива при паралічі ключових активів. Бізнес, який не впевнений у завтрашньому дні, не інвестуватиме сьогодні. У газовій галузі рішення приймаються з розрахунком на роки вперед.
Фото надано пресслужбою Smart-Holding
Кожен мільярд гривень у виробничі програми передбачає послідовні дії: від геологічних досліджень до будівництва інфраструктури. Переривання цього ланцюжка зупиняє весь цикл, що загрожує десяткам проєктів, сотням робочих місць та мільйонам гривень бюджетних надходжень.
Особливо відчутними є наслідки для місцевих громад. Частина рентних коштів напряму йде на розвиток регіонів: освіту, інфраструктуру, соціальні послуги. Призупинення роботи підприємств позбавляє громади цих ресурсів, ставлячи під сумнів доцільність економічного розвитку під час війни.
Окремо варто відзначити реакцію ринків. Компанії з публічною торгівлею акціями миттєво відчувають наслідки блокування – вартість капіталу падає, структура власності стає менш прозорою. У результаті країна втрачає репутацію надійного партнера, що ускладнює залучення інвестицій.
Необхідні кроки
Кожен додатковий мільйон кубометрів вітчизняного газу – це реальний внесок у економічну стабільність. Для досягнення енергонезалежності логіка державних рішень має відповідати заявленому курсу.
Уряд має всі інструменти для змін: внесення коригувань у регуляторні рішення, розблокування ефективних підприємств, формування прозорих правил гри навіть у умовах санкцій. Це питання ефективного менеджменту, раціонального використання ресурсів та довіри до держави як партнера.
Україна має достатній потенціал для самозабезпечення газом. Відсутня лише послідовність у реалізації цієї мети. У воєнних умовах суспільство не може собі дозволити відмовлятися від власних ресурсів, коли вони найбільш критичні.
Володимир Бойко,
засновник інформаційного агентства NADRA.INFO
Український бізнес разом із суспільством та державою несе тягар війни й вимагає рішень, що зміцнюють усіх.
Блокування газовидобувних підприємств групи Smart Energy завдає збитків державі та позбавляє громадян вигод від використання надр. Цю ситуацію вже неможливо пояснити «випадковістю» чи «емоціями» першого року повномасштабної війни – особливо після корекції рішень РНБО у 2024 році щодо розблокування гірничих підприємств.
Нагадаю очевидне: держава надає надра у користування від імені народу. Вигода реалізується через податки, ренту, зайнятість та інвестиції у розвиток ресурсної бази. Зупинка видобутку в даному випадку позбавляє суспільство всіх цих переваг. Саме тому ситуацію потрібно терміново виправити та запобігти її повторенню.
Дмитро Кащук,
голова комітету надрокористування ЕВА, директор з розвитку Геологічної інвестиційної групи
Зупинка свердловини завжди супроводжується збитками, які можна мінімізувати лише через технічну консервацію – наприклад, підтримку мінімального тиску для запобігання деградації пластів. На практиці це не завжди здійснимо. Найважливіше – уникнути тривалого простою: кожен день без видобутку збільшує ймовірність незворотних втрат. Необхідний постійний контроль стану родовища – моніторинг параметрів пластів та обладнання для своєчасного усунення проблем.
Призупинення видобутку вимагає не лише технічних, а й адміністративних ресурсів. Тому державі слід уникати рішень, що ведуть до зупинки родовищ. Санкційна політика має бути цілеспрямованою, але не завдавати шкоди національним інтересам. Обмеження мають стосуватися прибутків підсанкційних осіб, а не порушувати енергетичну безпеку. Адже зупинка видобутку – це прямий удар по економічній стабільності країни.
