Бюро економічної безпеки заявило про підозру ексвласнику Sense Bank Михайлу Фрідману у справі про можливе відмивання коштів та виведення активів з України. Йдеться про сплату роялті українським банком на користь материнської структури. Чому правоохоронці вважають це підозрілим?
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Підозра Михайлу Фрідману у справі про відмивання коштів, про що Бюро економічної безпеки (БЕБ) заявило вдень 18 серпня, стосується роялті, які колишній Альфа-Банк Україна сплачував спочатку російському «сестринському» банку, а потім — кіпрській ABH Ukraine за використання цієї торгівельної марки. Про свідчать матеріали викладені в Єдиному реєстрі судових рішень та реліз Офісу генпрокурору.
Справа тягнеться з минулого року. Восени 2022-го підозри у ній отримали колишні топ-менеджери банку. Це вже другий епізод активізації українських слідчих органів навколо Фрідмана, його бізнес-партнерів та посадовців колишньої «Альфи» (з грудня 2022 року – Sense Bank) за останні кілька тижні. У перший день після націоналізації установи 21 липня, співробітники СБУ та Офісу генпрокурора провели обшуки у банку та помешканнях кількох його колишніх топменеджерів.
У чому полягає підозра Фрідману та чи є у правоохоронців докази?
Що за справа проти Фрідмана та до чого тут роялті
Короткий виклад справи про роялті «Альфи» зводиться до того, що у липні 2021-го український банк уклав ліцензійну угоду з материнською структурою ABH Ukraine (Кіпр), за якою мав сплачувати їй щорічні роялті за користування торгівельною маркою у сумі 448 млн грн на рік або $16,4 млн. До цього платежі отримував російський «Альфа-Банк», однак сума була на три порядки меншою – майже 355 000 грн на рік, йдеться у матеріалах слідства, оприлюднених у Реєстрі судових рішень.
На отримані кошти ABH Ukraine придбала державні облігації України, стверджується у матеріалах справи. Правоохоронці трактують це як легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом в інтересах Фрідмана. У оприлюдненій аргументації слідчих не розкривається, чому саме ці кошти мають злочинне походження.
«Характер вказаних господарських операцій свідчить про умисні дії службових осіб та бенефіціарів Альфа-Банку Україна, спрямовані на привласнення коштів, умисне доведення до банкрутства та ухилення від сплати податків», – йдеться у матеріалах з реєстру.
Саме у частині справи щод ухилення від оподаткування сукупно на 18 млн грн у вересні 2022-го підозри отримали двоє колишніх топ-посадовців банку. Слідство вважає, що історія з роялті була заздалегідь розробленим планом виведення активів «Альфи» на Кіпр, де діє пільгове оподаткування.
Власне Фрідмана підозрюють у епізодах відмивання майна на $1,2 млн та €1,93 млн, зазначається у релізі БЕБ. Бюро не уточнює, як саме конкретно ці суми були виведені з України. Також у рамках цієї справи на початку червня БЕБ арештувало 738 об’єктів нерухомості, йдеться у повідомленні БЕБ.
Чому вартість бренду «Альфи» зросла у 1200 разів
У пресрелізі опублікованому 18 серпня компанія ABH Holdings S.A. (Люксембург, холдинг, що акумулює банківські активи «Альфа-Груп») різко заперечує можливість виведення коштів з Sense Bank Фрідманом. «Він ніколи не брав участі в управлінні банком чи структуруванні будь-який його транзакцій», – йдеться у повідомленні компанії.
ABH Holdings вважає, що чергова справа, ініційована українськими правоохоронними структурами є спробою зіграти на випередження до того, як Фрідман, Авен та партнери почнуть захищати свої права у міжнародних судах після того як уряд націоналізував їхній банк.
Як пояснити дійсно аномальне збільшення суми роялті? При укладенні нової ліцензійної угоди сторони провели оцінку бренду з урахуванням дохідності бізнесу, уточнює співрозмовник серед колишніх топменеджерів «Альфи», що попросив не вказувати його імені у цій статті через сенситивний характер інформації. У 2021-му чистий прибуток банку склав 3,35 млрд грн. У 2020-му було 1,2 млрд, у 2019-му – 1,9 млрд грн. Переоцінка контракту, за даними слідства, відбувалася на основі звіту консалтингової компанії BFC. Її директор Андрій Андрєєв відмовився коментувати цей проєкт.
«Якщо бренд дійсно виріс, вартість роялті дійсно може бути збільшена», – каже керівник практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко. Втім підстави для підозр у певній неринковості та можливому виведенні коштів у інші юрисдикції у кейсі «Альфи» все ж є, оскільки йдеться про угоду між спорідненими структурами, додає він.
