Суперечки щодо введення з 1 вересня Реєстру прозорості згідно із законом про лобіювання №3606-IX наближаються до завершення. Лобістам доведеться опинитися під пильним наглядом НАЗК – відстрочення відповідальності у найближчій перспективі не передбачено. Які зміни чекають на бізнес, що контактує з державними органами? Аналізує старший менеджер з державних відносин CFC Big Ideas Олесь Дмитренко
Оформлюйте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Для тих, хто цінує високі стандарти, ґрунтовність та практичні кейси, ця пропозиція стане ідеальним рішенням.
23 лютого 2024 року парламент затвердив закон №3606-IX «Про лобіювання», який набрав чинності 14 березня того ж року. Ключовим елементом законодавчого акту є Реєстр прозорості (лобістів), положення №1175 про який Кабінет Міністрів схвалив 15 жовтня 2024 року, встановивши крайній термін впровадження – до 1 січня 2025 року.
Через технічно-фінансові обставини старт реєстру перенесли на 1 вересня 2025 року. Таким чином, підприємства отримали додаткові дев’ять місяців для з’ясування деталей. Протягом цього періоду НАЗК, відповідальний за систему, провів серію інформаційних заходів щодо особливостей нового закону.
Популярне Категорія Гроші Дата Сьогодні Чіткі терміни арешту майна та менше обшуків. Депутати фіналізували зміни до КПК, на яких наполягав бізнес. Які проблеми підприємців це може розв’язати?
«Навіщо нам ще одне регулювання?» – подібні питання звучали майже на кожній зустрічі між бізнесом і НАЗК. Краще поставити інше: яку країну ми створюємо? Адже наш стратегічний вектор – євроінтеграція, що передбачає відкритість у питаннях впливу на законодавчий процес.
Проблема полягає в тому, що багато законодавчих ініціатив залишаються неофіційними. Хто є ініціатором, чиї інтереси захищаються, чи не містить нормативний акт корупційних елементів? Які права мають лобісти під час комунікації з державними інституціями?
До недавна нерегульована сфера лобізму породжувала безліч подібних дискусій. Тепер ситуація змінюється.
Реєстр як інструмент протидії корупції
Антикорупційна інфраструктура України включає п’ять складових: тріаду «розслідування → прокуратура → суд» (НАБУ, САП та ВАКС), а також НАЗК (профілактика) й ЦПК (недержавна організація). Їхня увага зосереджена на держслужбовцях, тоді як діяльність лобістів до 1 вересня 2025 року залишалася поза регуляторним полем.
Чи відповідає «нове регулювання» принципам вільної ринкової економіки? На перший погляд – ні, якщо не враховувати довгострокові цілі. Проте чіткі правила гри для лобістів зміцнять позиції України як внутрішньо, так і на міжнародній арені.
У контексті антикорупційної системи Реєстр прозорості виступає логічним завершальним елементом.
Запитання від бізнесу
З січня по серпень 2025 року підприємства мали можливість вивчити норми закону. Найбільші сумніви викликали такі аспекти:
- Необхідність публікації даних у Реєстрі прозорості, що суперечить умовам угод про конфіденційність (NDA) або бажанню клієнтів залишатися анонімними.
- Додаткові бюрократичні процедури: облік зустрічей з чиновниками, фіксація витрат на лобістську діяльність, напіврічна звітність.
- Санкції за порушення, що несуть фінансові втрати та погіршення репутації, особливо для компаній, які навіть не усвідомлюють свою відповідність критеріям закону.
Відстрочка відповідальності
Незважаючи на дискусії, провідні бізнес-асоціації – ACC, EBA – в цілому підтримали закон із міркувань підвищення прозорості та євроінтеграції. Законопроєктом №13340-1 запропоновано відкласти адміністративну відповідальність на рік для перегляду договірних зобов’язань із клієнтами та освоєння реєстру.
Однак з 1 вересня 2025 року система запрацює без поблажок. Єдиною надією залишається можливість парламентської підтримки ініціативи бізнес-асоціацій.
П’ять ключових питань
Багато компаній звертаються за роз’ясненням окремих норм. Розглянемо типовий приклад: «Ми – виробники [ххх], наша діяльність обмежена статутом. Нас запрошують на конференції та обговорення законодавчих ініціатив. Чи робить це нас лобістами з обов’язковим внесенням до реєстру?».
Для вирішення питання достатньо відповісти на п’ять пунктів:
Що визначається як лобіювання?
Враховуйте три ключові складові: суб’єкт (лобіст), об’єкт (державний орган) та предмет впливу (нормативно-правовий акт). Лише наявність усіх трьох елементів кваліфікує діяльність як лобіювання згідно із законом.
Чи стосується нас закон?
Визначте наявність «предмету» лобіювання: чи впливає ваша участь у заходах на створення чи зміну законодавчих норм? Без цього критерію взаємодія з владою вважається іншими формами комунікації.
Як діяти, якщо компанія не є лобістом, але впливає на нормотворчість?
Оптимальний варіант – укласти угоду з професійними лобістами (юридичними чи фізичними особами), які представлятимуть інтереси компанії. Це особливо актуально на початковому етапі дії реєстру.
Чи краще використовувати власний персонал чи зовнішніх фахівців?
Кожен підхід має переваги. Враховуйте ризики порушень та додаткове навантаження на співробітників. Зовнішні консультанти дозволять уникнути відповідальності за потенційні помилки.
Як функціонує реєстр?
Це онлайн-платформа НАЗК із двома режимами: публічним переглядом та адмініструванням для лобістів. Система вимагає внесення даних про клієнтів (включаючи ЄДРПОУ), напрямки діяльності, розмір винагород та витрати на лобістські активності.
Обов’язковій фіксації підлягають усі зустрічі з зазначенням державного органу, посадових осіб, дат та витрат. Звітність подається двічі на рік.
Як бути з листуванням?
Якщо листи стосуються змін у законодавстві, вони підпадають під дію закону. У цьому випадку достатньо вказувати назву відомства без конкретних імен посадовців.
Висновки
Компанії, що впливають на законодавчу базу, автоматично потрапляють під дію закону незалежно від профілю діяльності. Існують три сценарії:
- Співпраця зі зовнішніми GR-фахівцями
- Делегування обов’язків власним співробітникам
- Ігнорування вимог із відповідними ризиками
Реєстр прозорості створює правову основу для легального лобізму, посилює антикорупційні механізми та обмежує можливості незаконного впливу на законотворчий процес.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 01 квітня За п’ять місяців в Україні запрацює Реєстр лобістів. Що зміниться та які є ризики для бізнесу? Розповідає GR-спеціаліст Олесь Дмитренко
Категорія Гроші Дата 20 серпня Невимушена бесіда за кавою чи лобіювання. Як бізнесу та лобістам адаптуватися до нових правил взаємодії з владою? Розповідає членкиня правління ULA Юлія Маліч
Категорія Світ Дата 22 серпня «Завдання – залучити їхнє лобі». Flex, завод якої у Мукачеві знищили росіяни, витрачає на лобістів у США нарівні з Boston Dynamics та Mitsubishi. Які звʼязки вони мають
Категорія Світ Дата 30 липня Очі, вуха та люди Трампа. Лобісти Razom for Ukraine шукають шлях до істеблішменту республіканців. Як працюють ролики про викрадених дітей та тури «задвірками» Штатів Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]
