
Особа відмовляється погашати кредитну заборгованість перед ПриватБанком на суму 88 031 гривні
ПриватБанк наполягає на тому, щоб особа погасила кредитний борг у розмірі 88 031 гривні. Проте, він не погоджується, оскільки зловмисники викрали з його рахунку кошти в розмірі 158 605 гривень. Про це повідомляється в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 7 листопада 2025 року.
23 березня 2021 року особа ознайомилася з умовами кредитування та оформила паспорт кредиту. Крім того, він 23 березня 2021 року власноручно підписав заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, в якій було узгоджено наступні положення: поновлювана кредитна лінія до 50 тисяч гривень, тип кредитної картки «Універсальна», термін кредитування 12 місяців з можливістю продовження, відсоткова ставка 42,0%. У процесі використання рахунку відбулася корекція відсоткової ставки до 40,8%. Він використовував кредитний ліміт, здійснював транзакції, повертав використану частину кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак перестав своєчасно надавати банку кошти для погашення заборгованості, відсотків, а також інших витрат відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 29 квітня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 88 031 гривні, яка складається з 71 076 гривень – борг за тілом кредиту, 16 955 гривень – борг за простроченими відсотками.
2 липня 2025 року особа подала заперечення на позовну заяву, в задоволенні позову просить відхилити. Він дійсно користувався банківськими послугами ПриватБанку та мав вказані у позові кредитні картки. Проте, 14 березня 2023 року йому зателефонував невідомий, який назвався працівником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» та повідомив про необхідність убезпечення грошей відповідача та їх переведення на відповідні банківські реквізити. Під час подальшої розмови по телефону, виконуючи інструкції працівника банку, він перерахував зі своєї банківської картки на резервні банківські картки кошти на загальну суму 158 605 гривень. Зрозумівши, що став жертвою шахраїв, 16 березня 2024 року звернувся до поліції із заявою про скоєння кримінального правопорушення. За цим фактом внесено інформацію до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України, досудове слідство триває. Паралельно, він повідомив банк про скоєння відносно нього шахрайських дій. 19 березня 2025 року ним було зменшено кредитний ліміт до 0 гривень. За період з 23 березня 2021 року по 30 квітня 2025 року, 14 березня 2024 року було здійснено три перекази з картки на загальну суму 70 905 гривень. До несанкціонованого зняття грошей з картки, не мав ніякої заборгованості, оскільки є сумлінним клієнтом банківських послуг. Банк не провів внутрішнє розслідування щодо несанкціонованого списання грошей з його рахунку, та вважає його винним у несанкціонованих операціях зі зняття грошей, нарахував відсотки на залишок неповернутої суми за кредитним договором.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». З особи на користь фінансової установи стягнуть борг за договором б/н від 23 березня 2021 року в сумі 88 031 гривні.
“З матеріалів справи випливає, що про здійснення операцій з переказу грошей банк дізнався вже після їх проведення. Суд звертає увагу на те, що саме клієнт зобов’язаний відстежувати рух грошей за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції, які не були здійснені ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції несе виключно клієнт. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним особисто були виконані операції щодо перерахування грошей зі своєї банківської картки на іншу. Крім того, під час допиту у кримінальному провадженні він повідомив, що надав згоду на здійснення переказів грошей зі своєї банківської картки на банківську карту, реквізити якої були надіслані в месенджер Viber від невідомої особи. Тобто, відповідач своїми діями чи бездіяльністю добровільно сприяв у здійсненні платіжних операцій щодо перерахування з його карткового рахунку грошей, зокрема, погодився здійснити перекази грошей на невідомий рахунок, після чого здійснив відповідні операції. Відповідач здійснив переказ грошей до моменту повідомлення емітента про даний факт, а тому ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладається на користувача. Наявність кримінального провадження, відкритого за його заявою, не може свідчити про вчинення злочину відносно відповідача та не може бути підставою для звільнення його від доказування з огляду на частину 6 статті 82 ЦПК України, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадженні винна особа не встановлена та не є підтвердженням вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку у кримінальній справі. Разом з тим, він не позбавлений права подати вимоги про відшкодування завданої йому шкоди до осіб, які вчинили щодо неї шахрайські дії. Не знайшли свого підтвердження аргументи сторони відповідача, що банк своїми діями, бездіяльністю посприяв у доступі до персональних даних відповідача, відомостей за кредитною карткою, особового рахунку, акаунту чи додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що призвело до вчинення платіжних операцій. Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов’язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов АТ КБ “ПриватБанк” є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі”, – підкреслив суд.




