Колишнього міністра звинувачують у розкраданні 84 млн грн з дніпровського банку: кому ОГП висунув підозру

Віктор Тополов – власник ліквідованого банку Земельний Капітал

Екс-міністр вугільної галузі України Віктор Тополов, за інформацією Офісу Генерального прокурора, створив схему з привласнення понад 84 млн грн у банку “Земельний капітал”, зареєстрованого в Дніпрі. А підозрілі махінації Тополова, як господаря банку, спричинили крах “Земельного капіталу”. Інформатор розповість про інших учасників.

Згідно з повідомленням Офісу Генерального прокурора, у схемі з викрадення коштів вкладників банку “Земельний капітал” було залучено 27 осіб. З них 5 перебувають у розшуку, а 1 померла. А 21 отримала звинувачення.

Банк “Земельний капітал” був зареєстрований у 1994 році. Формально він розташовувався у Дніпрі на проспекті Пушкіна, 15. У серпні 2021 року НБУ зарахував банк до неплатоспроможних, згодом розпочалася ліквідація установи. До 1 квітня 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виплатив вкладникам банку “Земельний капітал” 416,2 млн грн.

94,426% акцій банку належало відомому підприємцю Віктору Тополову, який вирішив отримати фінансову установу у 2016 році. Його правоохоронці і називають організатором схеми з масового виведення грошей з банку (більше 84 млн грн), що в результаті і призвело до його банкрутства. Правоохоронці припускають, що він навмисно придбав банк для реалізації схеми розкрадання грошей. Віктор Тополов – Міністр вугільної промисловості України у Кабінетах Міністрів Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова (2005-2006), колишній депутат Верховної Ради України (2002-2005, 2006-2012). У 2012 році журнал Forbes вніс Віктора Тополова на 78 місце серед найбагатших українців і оцінив його капітал у 135 млн дол. А журнал “Фокус” наступного року оцінив капітал Тополова у 324,5 млн дол. (53 місце).

Тривають слідчі дії. Фото: Офіс Генпрокурора

“Розтрата грошових коштів полягала у наданні явно безповоротних позик під заставу неіснуючого майна. При цьому кредитні кошти виводились на підконтрольні бенефіціарному власнику банку підприємства та використовувались ним для фінансування інших його комерційних проектів з будівництва заводів та ТЕЦ, операційної діяльності вугільної шахти, придбання розкішних авто та нерухомості”, – вказують в Офісі Генпрокурора.

За даними слідства, співробітники управління банківської безпеки щорічно оформлювали акти перевірки наявності та ліквідності неіснуючого заставного майна. Це в підсумку призвело до того, що банк не забезпечив виплати своїм вкладникам і не розрахувався за платіжними дорученнями. Через це НБУ визнав “Земельний капітал” неплатоспроможним.

Усім фігурантам ставиться у вину створення, керівництво та участь у злочинній організації, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службове фальшування та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом (ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України). Найбільше покарання за статтями – 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

“Для відшкодування завданих збитків на 12 квартир фігурантів у Києві, 5 приватних будинків в центрі Києва загальною площею понад 2000 квадратних метрів, земельні ділянки, 12 елітних авто, 12 паркомісць та корпоративні права у статутному капіталі пов’язаних з фігурантами товариств накладено арешт”, – додали в генпрокуратурі.

Інформатор відшукав цю справу у реєстрі. Вона розглядається у Печерському райсуді Києва. Як вважають в Офісі Генпрокурора та Нацполіції, протягом 2018-2021 років банк “Земельний капітал” надав кредити під заставу неіснуючої нерухомості фірмам ТОВ “Укрорганіка”, ТОВ “Бізнес Крафт”, ТОВ “Бенефіт Експлорейшн”, ПП “Золоте море”, що призвело до збитків банку на суму 84 млн 378 тис. 750 грн.

Потім, за даними правоохоронців, кошти могли бути відмиті через ТОВ “Захiд Груп Компанi”, ПП “Саквояж-ЮТ”, ТОВ “Еко-Трейд Захiд”, ТОВ “Гуд Енд Сервіс”, Підприємство “Салютем”, ТОВ “Лайт Метал”, ТОВ “Голд Вінер”, ТОВ “Клайн Iнвестмент”, ТОВ “Атлант Iндастрiал”, ТОВ “СММ Груп”, ТОВ “Толт ЛТД”, ТОВ “Галичина-Табак”, ТОВ “Винникiвська Тютюнова Фабрика”, ТОВ “Злагода-ОПТ”, ТОВ “Кисет”, ТОВ “Гайдар Плюс”, ТОВ “Торгова Група Ланекс”.

До членів злочинної організації, яка зумисно завдала збитків банку “Земельний капітал”, поліція та прокуратура відносять:

власника банку Віктора Тополова;
голову та члена Спостережної ради АТ “КБ “Земельний капітал” (востаннє головою цієї ради був сам Тополов);
голову наглядової ради банку – Дениса Дорохіна (зараз він перебуває у розшуку за даними аналітичної платформи YouControl);
голову правління банку Вікторію Стеблевську,
заступника голови правління банку;
заступника голови правління банку – начальника юридичного управління Євгенію Логвиненко;
начальника управління з кредитних операцій;
заступника начальника управління з кредитних операцій;
головного економіста управління з кредитних операцій;
начальника управління ризиками;
заступника начальника управління ризиками;
начальника управління банківської безпеки;
фахівця з безпеки управління банківської безпеки;
начальника управління справами банку;
заступник начальника управління справами;
довірену особу Віктора Тополова;
незалежного оцінювача Товарної біржі “Дніпропетровська універсальна”;
інших.

У 2024 році Фонд гарантування вкладів (ФГВФО) через Господарський суд Києва хотів дізнатися, яким майном володіють колишні високопосадовці банку “Земельний капітал”, однак суд відхилив. Верховний Суд теж не підтримав вимоги ФГВФО.

За версією слідства, до злочинної організації не належали, але залучалися час від часу до скоєння злочинів (хоча не знали про злочинний задум) також нотаріус з Києва, директори ТОВ “Укрорганіка”, ТОВ “Бізнес Крафт”, ТОВ “Бенефіт Експлорейшн”, ПП “Золоте море”, іпотекодавці.

Зауважимо, що вказані особи у судовому реєстрі поки що не фігурують як ті, кому вручені підозри та обвинувачення. Тому відомості поки що засекречені.

Раніше сімом особам – 4 колишнім працівникам банківської установи, керівнику приватної фірми, оцінювачу та державному реєстратору було оголошено про підозру у заволодінні майном та службовому фальшуванні у складі організованої групи.