ПФУ не дозволив жінці одержати державні виплати на покійного чоловіка
Громадянка звернулась до Пенсійного фонду з проханням одержати державну допомогу на померлого, проте їй в усній формі відмовили, аргументуючи це ненаданням свідоцтва про смерть. Для оформлення свідоцтва про смерть вона звернулась до Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі на Одещині, але одержала відмову, так як у наданих нею документах було виявлено розбіжності у написанні прізвищ її та її чоловіка. Про це зазначено у рішенні Татарбунарського районного суду Одеської області, оприлюдненому 6 листопада 2025 року.
26 травня 1992 року жінка вступила в шлюб з чоловіком та, після реєстрації шлюбу, змінила своє дівоче прізвище. Протягом шлюбу спільних дітей у пари не було. Її чоловік помер у КНП «Арцизька центральна опорна лікарня», і згодом їй стало відомо про наявність актового запису про його смерть №665 від 12 серпня 2025 року, здійсненого Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після організації поховання, вона звернулась до нотаріуса для відкриття спадкової справи щодо майна покійного чоловіка та до ПФУ для одержання державних виплат на померлого, але їй було відмовлено в усній формі через відсутність свідоцтва про смерть. Для оформлення свідоцтва про смерть вона звернулась до Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області, де їй відмовили через виявлені відмінності у написанні їхніх прізвищ. З огляду на те, що наразі через розбіжності у написанні прізвищ її та чоловіка вона не має змоги отримати свідоцтво про смерть чоловіка, а отже, й реалізувати своє право на отримання спадку після його смерті та належних виплат на померлого, вона просила встановити юридичний факт її перебування у шлюбі з покійним.
Яким було судове рішення?
Позовні вимоги жінки було задоволено. Суд ухвалив встановити юридичний факт, що вона є дружиною померлого, котрий був зареєстрований та проживав до дня кончини за вказаною адресою.
“Встановлення факту родинних зв’язків має для заявниці важливе юридичне значення та дасть можливість засвідчити факт родинних відносин при вирішенні питання щодо прийняття спадщини за законом після померлого чоловіка, а також одержання необхідних виплат на померлого у відділеннях Пенсійного фонду, оскільки іншим способом, окрім судового, це зробити неможливо. Отже, під час судового засідання на основі представлених суду доказів, було встановлено, що заявниця уклала шлюб з померлим, у зв’язку із чим змінила своє прізвище. Розбіжності у правописі її прізвища та прізвища чоловіка виникли внаслідок зміни чоловіком свого прізвища з метою прийняття спадщини після померлої матері та подальшої заміни паспорта. Шлюб між ними, згідно з актовим записом про шлюб № 38 від 26.05.1992 року, здійсненим Татарбунарським ВДРАЦС у Білгород-Дністровському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), за даними архіву органу ДРАЦС, є чинним, і при цьому відсутня відмітка про розірвання шлюбу в актовому записі. Крім того, під час перевірки в органі ДРАЦС у відповідному архіві на наявність актового запису про розірвання шлюбу за період з моменту реєстрації шлюбу до сьогодні, було виявлено, що запис про розірвання шлюбу відсутній. Проаналізувавши вищезазначене, надані суду письмові докази в їх сукупності, беручи до уваги фактичні дані, що містяться в них, та обставини, встановлені під час судового засідання, суд робить висновок, що йому надано достатньо доказів для встановлення факту, що заявниця є дружиною померлого, що потрібно заявниці для реалізації її права на успадкування майна померлого та одержання відповідних виплат на померлого у ПФУ”, – наголосив суд.
