Громадянин просив Ощадбанк здійснити переказ грошових коштів у розмірі 484 тисячі гривень
Громадянин просив Ощадбанк здійснити переказ грошових коштів у сумі 484 тисячі гривень на його рахунок у ПриватБанку. Проте, йому відмовили, оскільки він не пройшов особисту ідентифікацію. Про це повідомляється в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 10 листопада 2025 року.
Громадянин до АТ «Ощадбанк» направив в електронному вигляді платіжні доручення, згідно з положеннями Законів України «Про платіжні послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг», Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої рішенням правління НБУ від 29.07.2022 року № 163, Положення про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженого рішенням правління НБУ від 20.12.2023 року № 172 та п. 47 розділу II Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого рішенням правління AT «Ощадбанк» від 05.08.2015 року № 694, котре завірене кваліфікованим електронним підписом, наданим КНЕДП ЦСК AT «Ощадбанк», відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», на адресу банку, але прохання щодо переказу коштів в обсязі 484 тисячі гривень, не було виконано фінансовою установою протягом операційного часу та в інший термін. Згідно з п. 12 розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої рішенням правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 постачальник платіжних послуг у випадку відхилення у прийнятті наданого ініціатором платіжного доручення повинен невідкладно повідомити про це ініціатора із вказівкою причини відмови та посиланням на норми законодавства України (за наявності). Постачальник платіжних послуг надає ініціатору інформацію, пов’язану з невиконанням платіжного доручення, оформленого в електронному вигляді, за допомогою засобів дистанційного зв’язку. Однак банк жодним чином інформацію стосовно виконання зазначеного платіжного доручення не надав.
05.09.2024 року Ощадбанк надав відзив на позовну заяву, в якому вказано, що 28.05.2012 року громадянину відкрито поточний рахунок для отримання пенсійних виплат. 23.10.2018 року AT «Ощадбанк» здійснив блокування рахунку у зв’язку з не проходженням ідентифікації ним у відділенні банку як внутрішньо переміщеної особи. При цьому банком з 23.10.2018 року проводилися операції з зарахування коштів на його рахунок з блокуванням лише видаткових операцій та стягненням комісійної винагороди відповідно до умов договору. 04.03.2024 року він звернувся до банку з платіжними дорученнями для перерахування коштів, відкритому на його ім’я на рахунок в AT «КБ «ПриватБанк» на суми 213 тисяч гривень, 229 тисяч гривень, 229 тисяч гривень, 213 тисяч гривень банком виконано не було. Таким чином, не здійснення видаткових операцій по рахунку, відкритому клієнту сталися у зв’язку з непроходженням ним персональної ідентифікації у відділенні банку. З проханнями про здійснення ідентифікації в режимі відеоконференції він до AT «Ощадбанк» не звертався.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив громадянину в задоволенні позову. Дії АТ «Ощадбанк» щодо встановлених обмежень відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними
“Суд дійшов висновку, що банк діяв відповідно до наведених норм діючого законодавства України з метою здійснення моніторингу платіжних операцій користувачів, забезпечувати вжиття заходів для попередження або припинення несанкціонованих, помилкових та неналежних платіжних операцій. Отже, суд вважає, що дії АТ «Ощадбанк» щодо встановлених обмежень відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними, а іншого не було доведено. Крім цього, позивач не позбавлений можливості звернення до банку в порядку, про який зазначає відповідач, з метою проведення ідентифікації та верифікації, та надати документи необхідні для проведення ідентифікації останнього. Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що стороною відповідача належним чином було спростовано аргументи позивача, оскільки з викладеного випливає, що відповідач діяв в рамках законодавства та умов договору. З урахуванням зазначених підстав позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню”, – підкреслив суд.
