Хліб Фото: Інформатор
Експерти порахували: якщо середньодобове вживання хліба на одну людину дорівнює приблизно 250 грамам, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб в поточному році піднялися з 225 до 273 грн. Це на 21% більше, ніж в минулому році. Чи варто чекати збільшення ціни на хліб цієї осені та взимку? Які аспекти позначаються на ціні хлібобулочних виробів? Якої якості хліб реалізується в торговій мережі? На ці питання Українського Радіо дав відповідь президент “Всеукраїнської асоціації пекарів” Юрій Дученко.
“Мука становить у собівартості хліба простої рецептури до 40%. Відповідно, якщо зерно і мука виросли вдвічі, то собівартість значно зростає. Крім того, хлібопекарська сфера енергозатратна, тому ціни на енергоресурси дуже впливають на собівартість. І останнім часом сильно піднялася ціна логістики. Зарплату у сфері також змушені підвищувати, щоб утримати фахівців. Все це разом позначається на собівартості продукції”, — пояснив фахівець.
Він передбачає збільшення цін в межах 5-10%. Для хлібопекарської галузі потрібно 2,5 млн тонн хлібопекарської пшениці, і в цьому році Україна зібрала близько 6 млн тонн продовольчої пшениці першого, другого і третього класу. Є деяке занепокоєння, що борошномелам буде важче створювати відповідні партії, для того щоб гарантувати якісне борошно. І це впливатиме на формування цін на хлібопекарське зерно, а відповідно — на борошно і хліб. Це щодо пшеничного зерна. Відносно житнього, тут ситуація дещо складніша, оскільки потреба — 180 тис. тонн. Його зібрали, але не все житнє зерно має потрібну якість, на жаль. Тому житнє зерно може бути в недостачі. Між іншим, за останній рік ціна зерна збільшилася в кілька разів, а отже, і на житнє борошно.
“Житні сорти вважаються більш корисними. Житні, житньо-пшеничні, заварні сорти додають в структурі продажів, і, за аналізом нашої Асоціації, за останні вісім місяців до попереднього періоду збільшення споживання житньо-пшеничних сортів показує 118%. Ця ситуація з житом якраз і викликає зростання цін, оскільки тенденція на збільшення житніх сортів хліба стає сильнішою. Люди все більше хочуть житнього хліба, але його собівартість за останній час суттєво зросла, на жаль”, – говорить Юрій Дученко.
Зі слів експерта, виробники роблять все можливе, щоб не відбувалося різких коливань цін. Для цього потрібно в першу чергу співпрацювати з торговельною мережею, виробникам необхідно отримувати якомога швидше кошти за свою продукцію, щоб не затягувати на 10-30 і більше днів, коли хліб продається, а кошти повертаються пізніше.
“Також потрібно активно працювати над скороченням повернень нереалізованого хліба, оскільки, за нашими розрахунками, країна втрачає 200 тис. тонн хліба на рік, через те, що ми змушені його утилізувати. На мою думку, хліб, що вирощений під обстрілами, спечений в дуже складних умовах, а потім утилізований — це просто негуманно. Необхідно підвищувати культуру споживання і говорити про те, щоб магазини замовляли хліб у виробників відповідально і максимально його реалізовували, не допускаючи повернень”, – говорить Юрій Дученко.
Всі ці аспекти будуть стримувати збільшення собівартості, а виробники будуть максимально зацікавлені в тому, щоб в повному асортименті задовольнити торговельну мережу і не допускати зростання цін. Але аспекти, які не залежать від виробників — ціни на енергоресурси, податкові зобов’язання, зарплати, подорожчання логістики — все це буде в собівартості та позначиться на фінансовому стані підприємств. На жаль, статистика показує, що за 8 місяців більшість хлібопекарських підприємств працює якщо не з мінімальною прибутковістю, то в збиток. І це дуже сильно впливає на можливість забезпечення країни хлібом. Є випадки, коли заводи перейшли в однозмінний режим або навіть призупинили свою діяльність.
Ціна хліба знову підніметься. Наскільки подорожчає до кінця року
У вересні 2025-го середня ціна батона 450 г – 29,40 гривень, пшеничного хліба нарізного 650 г – 47,99 гривні, житнього Бородінського 300 г – 44,90 гривень. Економіст Олег Пендзин прогнозує збільшення цін на хліб масових видів, але помірне.
“Незалежно від того, яка буде ціна на зернові, хліб масових видів не буде дорожчати більше ніж на 1,5% на місяць. Тобто до кінця року ціна може змінитися максимум на 6-7%”, – говорить економіст.
При цьому за словами експерта, ситуація з електроенергією не сильно впливатиме на ціну хліба. Справа в тому, що хлібзаводи виробляють великий вибір продукції, і у випадку збільшення витрат на світло, вони будуть розподіляти їх на інші вироби, щоб не піднімати ціну на хліб.
