Порожні винні бокали Фото: Інформатор
Експерт Центру економічної стратегії Єлеазар Левченко зазначає, що восени 2024 року вперше за останні шість років відбулося підвищення мінімальних роздрібних цін (МРЦ). Для виноробної продукції ціни зросли на 50%. Однак на міцні напої – горілку, лікери, ром та джин – подорожчання не поширилося. За його словами, це зробило бюджетні вина більш дорогими порівняно з алкоголем високої міцності. Український ринок алкоголю у 2025 році переживає період динамічних трансформацій. Влада коригує цінові обмеження, виробники стикаються з економічними та кліматичними труднощами, а ринок наповнюється доступним імпортом.
Цінові обмеження на алкоголь: вплив на бюджетний сегмент
Згідно з даними Держстату, тенденція підтверджується: за січень–липень 2025 року вартість вин зросла на 6%, тоді як ціна на горілку збільшилася лише на 3%. У 2024 році вина подорожчали на 4,5%, а горілка, навпаки, втратила у вартості 1,5%.
«Головним завданням регуляторних заходів щодо мінімальних цін на алкоголь є мінімізація суспільних наслідків його вживання. Ця стратегія націлена перш за все на активних споживачів та тих, хто обирає дешеві напої. В результаті зростання цін виробники бюджетного алкоголю (часто нижчої якості або з порушенням стандартів) втрачають ринкові позиції через зменшення попиту», – коментує Єлеазар Левченко.
Винарня: кліматичні ризики та ринкові випробування
Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна висловлює стримані прогнози щодо розвитку галузі.
«На формування цін впливає цілий комплекс чинників: дефіцит робочої сили, коливання валютних курсів, логістичні складності. Крім того, існує конкуренція між українськими та європейськими винами. Покупці, які не обізнані з українськими винами, часто віддають перевагу імпортним варіантам, вважаючи їх якіснішими за схожу ціну. Проте це далеко не завжди відповідає дійсності», – роз’яснює Благополучна.
Додатковими факторами є врожайність 2025 року та витрати на вирощування та обробку винограду. Споживачі, що недостатньо знайомі з місцевою продукцією, іноді обирають імпорт за вищою ціною, помилково асоціюючи вартість із якістю.
«Навіть вартість закупівлі винограду (для виробників без власних плантацій) впливає на кінцеву ціну продукту», – додає експертка.
На Одещині вже розпочався збір ранніх сортів: «Зараз збирають білий виноград сортової групи Піно для ігристих вин. Показники обнадійливі, але головний урожай очікується у вересні. Надіємося, що дощі не погіршать стан ягід», – ділиться Благополучна.
Наступ імпорту: зміни у споживчих уподобаннях
Згідно з опитуванням КМІС за підтримки ВООЗ, 21,5% українців зменшили вживання алкоголю після початку повномасштабної війни, а 6,8% повністю відмовилися від нього. Лише 5,5% респондентів збільшили споживання, а 2,9% відновили його після паузи. Це свідчить про загальне зниження попиту. Однак через інфляцію витрати на алкогольні напої зростають. Дані Держстату за 2025 рік показують:
- Пиво – +11,3% (до 35,5 грн за 0,5 л)
- Вино – +7,8% (до 118,6 грн за 0,7 л)
- Горілка – +2,2% (до 118,4 грн за 0,5 л)
Як наголошує Єлеазар Левченко, до 2024 року останнє коригування мінімальних цін відбулося у 2018 році.
«Через значну інфляцію доцільно періодично переглядати цінові мінімуми для алкоголю. Подібний підхід використовувався іншими державами для покращення здоров’я населення. Дослідження показують, що така політика сприяла зниженню госпіталізацій через гострі алкогольні отруєння на 2-9%, а кількість випадків, пов’язаних із хронічним алкоголізмом, зменшилася на 4-9% щороку після 2-3 років відстрочки», – підкреслює фахівець.
У 2025 році алкогольний ринок опинився під впливом двох факторів: посиленого державного регулювання, що збільшує вартість бюджетних напоїв, та глобальних кліматичних і ринкових викликів, які впливають на собівартість виробництва. Очікується, що ціни продовжать зростання, а українським виноробам доведеться боротися за конкурентоспроможність проти дешевого імпорту.
