-
Руслан Кисляк
кореспондент
Національний банк України опублікував Стратегію вдосконалення іпотечного кредитування
Національний банк представив документ, що визначає три ключові цілі та 13 структурних реформ, направлених на трансформацію іпотечного ринку. Реалізація цих заходів покладається на ключові інституції: уряд, парламент та регуляторні органи.
Деталі щодо ефективності цієї Стратегії, яка може стати ключем до економічних перетворень або залишитися лише черговим документом на папері, доступні у огляді Delo.ua.
- Історичний контекст іпотечних викликів
- Основні цілі реформ
- 13 ключових компонентів
- Практичні виклики та перспективи
Історичний контекст іпотечних викликів
До фінансової кризи 2007–2008 років іпотека була популярним продуктом, проте наслідки кризи та недоліки регулювання спричинили масову неплатоспроможність. Ризики недобудов та порушень норм залишалися системною проблемою.
На початку 2020-х відбулися позитивні зміни, які перервала повномасштабна війна. Державна програма “єОселя” нині формує більшість нових іпотечних угод, проте для стійкого розвитку ринку необхідне поновлення класичних кредитних механізмів.
Стратегія покликана вирішити ці проблеми через спільні зусилля НБУ, уряду та законодавчих змін. Реалізація реформ потребуватиме часу, а деталізація плану буде здійснена через Дорожню карту.
Основні цілі реформ
Головними пріоритетами є:
Зменшення рівня ризикованості. Страхування воєнних ризиків та вдосконалення будівельних стандартів покращать довіру до ринку.
Доступність кредитних продуктів. Модернізація держпідтримки та прозорість інформації сприятимуть розширенню аудиторії позичальників.
Захист інтересів кредиторів. Впровадження європейських стандартів у сфері проблемної заборгованості активізує конкуренцію серед банків.
13 ключових компонентів
Стратегія включає заходи у фінансовій та суміжних сферах, серед яких:
- Створення фінансової моделі для Укрфінжитло з урахуванням бюджетних обмежень.
- Страхування іпотечних ризиків, пов’язаних із війною.
- Реформа законодавства про оцінку нерухомості.
- Підвищення ефективності задоволення вимог кредиторів.
- Розгортання відкритої бази даних цін на нерухомість.
- Модернізація роботи бюро кредитних історій.
- Імплементація європейських стандартів у кредитні договори.
Виконання цих реформ залучить НБУ, міністерства, парламент та інші органи влади. Робочий план розрахований на два роки.
Практичні виклики та перспективи
Олена Шуляк, голова парламентського комітету, наголошує, що для масштабних змін необхідні додаткові інструменти, зокрема соціальна оренда та житлові кооперативи. Важливим кроком є ухвалення закону №12377, що скасовує застарілий Житловий кодекс.
Володимир Чорненький з НАБУ вказує на критично високу відсоткову ставку за іпотекою (18-22%), яка обмежує доступність кредитів. Для порівняння: в ЄС частка іпотеки у ВВП сягає 100%, тоді як в Україні — лише 0,3%.
Серед ключових пріоритетів — захист прав інвесторів, цифровізація процесів та адаптація європейських практик. Наприклад, запровадження ескроу-рахунків для будівельних проектів зменшить ризики недобудов.
Ірина Міхальова з Alliance Novobud виділяє три критичні зони: формування бази даних цін, контроль за фінансуванням будівництва та механізми заміни девелоперів. Швидкі результати очікуються у сфері страхування ризиків та сек’юритизації кредитів.
Експерти компанії “Ковальська” зазначають, що для активізації ринку ефективна ставка має бути не вищою за 12-13%. Це потребує поєднання державної підтримки та довгострокового фінансування.
Роман Посікіра, юрист, наголошує на необхідності змін у процедурах стягнення заставної нерухомості та усуненні бюрократичних бар’єрів. Це дозволить прискорити судові процеси та підвищити довіру до ринку.
