Ілюстрація: Енциклопедія новобудов
Третина жителів Києва не володіють власною нерухомістю, ще одна третина зазначає, що їхнє нинішнє житло замале для комфортного проживання.
Потреба у придбанні житла у столиці не зникла під час війни — вона тимчасово відтермінрована та потребує активізації. Громадяни прагнуть поліпшити умови проживання, але стикаються з обмеженнями у фінансуванні, а також сумнівами щодо завершення будівництва об’єктів та безпеки, повідомляє Delo.ua з посиланням на дослідження Gradus Research для Української асоціації девелоперів за 2025 рік.
Масова бажаність покращення житлових умов — це чіткий сигнал для держави та ринкових гравців, наголошують експерти.
Згідно з результатами опитування, 85% киян висловили готовність змінити свої умови проживання на кращі.
Інфографіка: Gradus Research
Ключові фактори, які вказали учасники опитування:
- 50% — незадовільна якість житла (погані умови будівлі, застарілі комунікації, невдале планування, відсутність ремонтних робіт);
- 34% — недостатній метраж, особливо для сімей із дітьми;
- 32% — відсутність власної нерухомості (оренда або проживання у родичів);
- 28% — технічні недоліки (знос конструкцій, підвищена вологість, тріщини);
- 26% — низький рівень комфорту: недостатня інфраструктура, шумові забруднення, відчуття небезпеки.
Намір вдосконалити житлові умови протягом п’яти років мають 68% опитаних, хоча лише 58% вважають свої фінансові можливості достатніми для цього наразі.
Реальність доступності житла відрізняється від бажань: якщо середньомісячний платіж за іпотеку типу єОселя становить 27 тис. грн (не більше 50% доходу сім’ї), лише 12% мають можливість його покрити — що у п’ять разів менше від загальної кількості бажаючих.
Як зауважують аналітики, ці дані узгоджуються з іншими джерелами. За даними OLX, в Україні 2,4 млн людей розглядають придбання житла, з яких 15–20% припадає на київський попит.
Таким чином, платоспроможний відкладений попит у столиці оцінюється у 125–190 тис. осіб, що становить 25–30% від загальної кількості зацікавлених у покупці протягом п’яти років. Серед них:
- 40–50 тис. осіб (5–7%) можуть дозволити собі житло без додаткового фінансування — «активно платоспроможна» група;
- 80–140 тис. осіб потребують підтримки — державних іпотечних програм, співфінансування або розстрочок («умовно платоспроможний» сегмент).
Інфографіка: Gradus Research
Найпоширеніші варіанти вирішення житлового питання серед киян — купівля квартири (37%) або приватного будинку (18%), а також оренда. Третина жителів мріє про придбання житла протягом п’яти років, проте лише 2,5% планують це зробити наступного року — що вказує на обмеженість короткострокового попиту.
Основна частка потреб відкладена на більш тривалий період:
- 21% — планування покупки у 2-річний термін;
- 22% — протягом 3 років;
- 33% — у 5-річній перспективі.
Інфографіка: Gradus Research
Серед плануючих купівлю житла (понад 37%) майже половина (49%) розраховує на банківські кредити. 30% сподіваються отримати іпотеку без продажу наявної нерухомості, тоді як 19% готові її реалізувати для фінансування нової. Проте 23% стикаються з труднощами у отриманні іпотеки.
Особливо це стосується молоді: попри адаптацію програми єОселя, 38% громадян віком 18–34 роки не можуть отримати кредит.
Лише 37% опитаних вважають можливим оформлення іпотеки без держпідтримки або допомоги родини. Інші розраховують на стабілізацію військової ситуації, зниження ставок, гарантії їх стабільності, розширення державних програм та зменшення першого внеску.
Як повідомляло Delo.ua, темпи житлового будівництва в Україні знизились, нові проекти переважно з’являються на заході, що поглиблює ризики дефіциту нового житла у Києві.
Крім того, зазначається, що середній розмір квартир у столиці поступово зменшується.
