Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін
У жовтні місяці службовці Держфінмоніторингу ідентифікували 4 325 суб’єктів, чия активність мала риси «дропів», та направили відповідні 77 матеріалів до правоохоронних органів. Про це 4 листопада доніс голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін.
“Наші фахівці проаналізували понад 8 000 рахунків у 45 банках та 2 небанківських установах. За допомогою їх проводилася легалізація грошей на суму, що перевищує 9 млрд грн. Крім того, встановлено понад 18 тисяч людей з подібними ознаками діяльності”, – написав Філіп Пронін.
Згідно з його словами, лише за три минулі місяці до правоохоронних органів направлено матеріали на загальну суму, що перевищує 22 млрд грн. Переважна частина цих матеріалів передана до Бюро економічної безпеки України.
Дропи: найуживаніші шахрайські способи з картками
За оцінками банківських установ, у 2025 році дроп-діяльність може торкатися 10–20% нових карток. З початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може досягати десятків мільярдів гривень. Про це повідомила Анна Довгальська, заступник голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Вона нагадала, що “дропами” називають людей, які свідомо чи через незнання дозволяють аферистам використовувати їх рахунки чи картки.
“Дропи, фактично, є посередниками між злочинцями і фінансовою системою. Проте, таке “посередництво” є співучастю у незаконній діяльності. Адже за допомогою дропів “відмиваються” або переводяться в готівку незаконно отримані кошти”, — роз’яснила банкірка.
Банкірка розповіла про найрозповсюдженіші дроп-схеми:
- Оренда картки. Власник віддає зловмисникам картку, PIN-код та доступ до онлайн-банкінгу.
- “Грошовий “мул”. Дроп забирає гроші з картки і віддає їх аферистам.
- “Одноразовий” дроп. Людина один раз віддає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі у схемі.
Стосовно соціального “портрета” типового дропа, то за відомостями Анни Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, значна частина з яких є студентами, пенсіонери, безробітні та інші.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають “легкі гроші” через матеріальні труднощі, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків причетності до злочину, а 15% громадян діють під впливом маніпуляції чи тиску, інколи неусвідомлено.
“Іноді дропами стають через трохи наївне прагнення допомогти знайомій особі, яка, наприклад, просить “позичити картку”. Дуже часто засобом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто в таких випадках дропи частково також є вимушеними жертвами шахраїв”, — підкреслила експертка.
Анна Довгальська розповіла, за якими ознаками можна ідентифікувати заманювання до дроп-схем:
- Пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок.
- Відсутність чіткого пояснення, для чого потрібен доступ до рахунку.
- Пропозиція надходить у соціальних мережах чи месенджерах.
- Відсутність будь-яких перевірок: спілкування тільки онлайн, без офіційних паперів.
“Всі ці ознаки вказують: мова йде не про легальний заробіток, а про шахрайську схему”, — підкреслює вона.
Банкірка також акцентувала увагу на можливих наслідках для дропів:
- Блокування рахунків. Банк має право заблокувати картку, якщо бачить підозрілі транзакції.
- Юридична відповідальність. Дроп фактично сприяє відмиванню коштів, а це карається законом. За статтею 209 ККУ можна отримати до 12 років позбавлення волі.
- “Чорні списки”. Навіть якщо особа уникне кримінальної справи, банки можуть внести її до внутрішніх баз ризикових клієнтів. Це означає проблеми з кредитами, депозитами і навіть відкриттям рахунків у майбутньому.
- Репутаційні втрати. Вийти з цього статусу майже неможливо. Єдиний шанс — добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових установ відновлюється дуже повільно.
- Майбутні жорсткі обмеження. Планується створення державного Реєстру дропів. Потрапляння до нього означатиме офіційну заборону на використання фінансових послуг. Наразі готується до розгляду Верховної Ради відповідний законопроєкт, який регулюватиме відповідальність дропів та регламентуватиме створення “Реєстру дропів”.
І наостанок експертка радить тим, хто вже потрапив на гачок аферистів і усвідомлює жахливі для себе наслідки не приховувати проблему, а діяти за таким алгоритмом:
- Негайно зупинити будь-яку взаємодію із шахраями.
- Повідомити свій банк, що дані вашої картки використовуються нелегально.
- Звернутися до поліції: це дасть шанс розглядати вас як потерпілого, а не співучасника.