Антоні Ауад, голова Sanofi в Україні, Греції та Угорщині Знімок наданий пресцентром
Наближається 2025 рік, знаменуючи завершення періоду значних пертурбацій для фармацевтичного сектору України. Антоні Ауад, очільник Sanofi в Україні, Греції та Угорщині, поділився думками щодо видозміни галузі під впливом оновлень в регулюванні, переходу до цифрових технологій та штучного інтелекту, а також про амплуа України у творенні глобальних новацій.
Інформація про компанію
Sanofi функціонує в Україні понад чверть століття та є провідною міжнародною фармацевтичною фірмою на теренах держави. Головні терапевтичні вектори компанії містять діабет, орфанні хвороби, безрецептурні засоби, серцево-судинні захворювання, розсіяний склероз і онкологію. Окрім постачання медикаментів і вакцин, Sanofi втілює програми профілактики та допомоги хворим, зокрема заходи для осіб із діабетом, рідкісними хворобами та розсіяним склерозом, а також освітні ініціативи для медичних професіоналів.
Антоні, яка роль відведена 2025 року в еволюції українського фармринку?
2025 рік виявився для українського фармацевтичного ринку складним, проте плідним. Його старт відзначився відчутними змінами у регуляторному полі, що послужили «крижаним душем» для всієї індустрії.
надано пресслужбою
Незважаючи на це, головний підсумок – Sanofi забезпечила безперервне постачання медикаментів та утримала доступ пацієнтів до прогресивних оригінальних препаратів. Це важкий компроміс: оперативно пристосовуватися до нових нормативних вимог, не порушуючи надійність ланцюгів поставок. Особливу увагу було звернено на препарати в рамках програми реімбурсації, оскільки пацієнти з хронічними недугами не в змозі очікувати на адаптацію до законодавчих змін. Деякі питання ще не вирішені, і Sanofi готова до конструктивного діалогу з Міністерством охорони здоров’я для їхнього врегулювання.
Чи правомірно стверджувати, що Україна вже повноцінно інтегрована в Європу стосовно доступу до інноваційних ліків?
Україна активно просувається у напрямку європейської інтеграції. Я бачу це в реальності, особливо через становлення інструментарію угод керованого доступу (Managed Entry Agreements), це цілком європейський і всесвітній механізм, яким ми, між іншим, вже скористались в Україні.
Ми тішимося тим, що уклали перші УКД з українським МОЗ. Темпи їхнього запровадження в Україні справді вражаючі. Особливо важливо, що цей підхід починає застосовуватися і до вакцин, це суттєво пришвидшує доступ пацієнтів до новітніх терапій. У доробку Sanofi вдосталь чудових новацій, тож сподіваємось, що ми використаємо ще інструмент УКД з МОЗ України неодноразово.
Як ви оцінюєте роль цифрових технологій та штучного інтелекту у фармацевтичному секторі України?
Україна – одна з найбільш оперативних у регіоні за темпами цифрової перебудови. У 2025-му відбувся справжній бум: з’явилася можливість подавати електронні реєстраційні документи – це значний крок, який полегшить вихід нових ліків на ринок.
Для Sanofi цифрові технології та ШІ – не просто модний тренд, а інструменти, що перетворюють процес створення ліків: від опрацювання великих масивів даних і віртуальних популяцій до цифрових двійників, що прискорюють оцінку безпеки та результативності.
В Україні ми вже застосовуємо дистанційний моніторинг, телемедицину, електронні щоденники – це дає змогу зберегти якість даних навіть у важких обставинах і робити український досвід цінним для всесвітніх практик.
Чи може Україна виступати стартовим майданчиком для фармацевтичних новацій?
Безумовно. І клінічні дослідження цьому найкращий доказ. Українські центри залучені до десятків міжнародних досліджень, і, незважаючи на війну, ця інтенсивність не тільки не згасла – вона посилюється. За нашими оцінками, Україна – чимала база для клінічних випробувань, і якість праці науковців тут на високому рівні.
Лише за перші пів року 2025 року Sanofi інвестувала понад 80 млн грн у клінічні розвідки в Україні; з 2022 року сукупні інвестиції перевищили 0,5 млрд грн; станом на серпень 2025 року зареєстровано п’ять діючих досліджень, 500 пацієнтів у 40 центрах. Це свідчить про те, що Україна – не пасивний спостерігач, а реальний партнер у створенні передових терапій.
Ви зауважували, що клінічні дослідження в Україні тривають навіть в умовах війни. Які уроки здобула компанія з цього досвіду і як вони змінюють загальносвітові практики Sanofi?
Ключові уроки – гнучкість і перехід на цифрові технології. Ми скоригували протоколи, впровадили віддалений контроль, електронні платформи для отримання даних і телемедичні консультації – і ці методи виявили свою результативність у збереженні якості та безпеки досліджень.
Досвід українських центрів у подальшому починають впроваджувати в глобальні процедури: логістичні моделі, підходи до управління ризиками та оцифрування даних – усе це вже застосовується в інших державах.
Це справжній приклад «перенесення ноу-хау» з практичного досвіду в екстремальних умовах до стандартів великої фарми.
Яке значення має інноваційна фармацевтика для пацієнтів, системи охорони здоров’я та економіки?
Інновації багатогранні: для пацієнта вони забезпечують поліпшену якість життя – швидше одужання, менше негативних наслідків та можливість повноцінно повернутися до роботи та родини. Для системи охорони здоров’я – зниження госпіталізацій і супутніх витрат. Для економіки – R&D-інвестиції, організація робочих місць і зміцнення наукового потенціалу. Це не рекламні слогани, а доведені ефекти: інновації насправді продовжують життя і підвищують продуктивність економіки.
Антоні Ауад, голова Sanofi в Україні, Греції та Угорщині
Інновації у фармі – це перш за все додаткові видатки. Ви ж запевняєте, що це інвестиції. У чому різниця підходів?
Розбіжність – у горизонті планування. Видатки оцінюють поточний бюджет: «скільки це коштує зараз». Інвестиції враховують довготривалий ефект: менше ускладнень, менше госпіталізацій, збережені робочі години та зростання продуктивності економіки. З цього погляду інновації відшкодовують вкладені ресурси через економію та додатковий ВВП у перспективі.
В Європі ведуться обговорення щодо підходу до фінансування нових медикаментів. Які міжнародні моделі фінансування інновацій ви вважаєте взірцем для України?
Існує декілька моделей, з яких варто брати приклад. Приміром, Бельгія пристосувала свою систему таким чином, аби створити простір для інновацій, а Італія оцінює нововведення за такими критеріями, як терапевтична необхідність, додаткова клінічна цінність та якість доказової бази – надаючи пріоритет дійсно проривним розв’язанням. Україна спроможна запозичити та адаптувати аналогічні підходи до власних реалій.
На глобальному рівні Sanofi вкладає значні кошти в R&D. Як визначаються пріоритети для таких масштабних інвестицій, і яку частину цього процесу може взяти на себе Україна?
Глобальна стратегія Sanofi зорієнтована на великі терапевтичні напрямки з високою невирішеною потребою – і на технологічні платформи: вакцини, біотехнології, цифрові інструменти. У доробку компанії сотні проєктів, і Україна здатна бути партнером у кількох ключових напрямках – клінічні дослідження, актуальні дані, цифрові пілоти, колаборація з академічними установами. Ми вже констатуємо, що українські центри впливають на глобальні протоколи, а практики, відшліфовані тут, використовуються в інших регіонах.
надано пресслужбою
Назвіть, будь ласка, три головні інноваційні пріоритети Sanofi в Україні на найближчі роки
Три провідні інноваційні пріоритети Sanofi в Україні на найближчу перспективу сконцентровані на цифровізації регуляторики, розширенні клінічних досліджень та застосуванні штучного інтелекту й даних реального світу.
По-перше, фірма націлена цілком перевести у цифровий формат регуляторні процеси, аби зменшити термін появи інновацій на ринку.
По-друге, Sanofi розбудовує мережу клінічних центрів, проводить навчання для науковців і налагоджує співпрацю з університетами для посилення клінічних розвідок.
І, по-третє, компанія активно застосовує інтелектуальні алгоритми й аналіз даних реального світу для персоналізованої медицини та оптимізації рішень щодо реімбурсації.
Яким ви вбачаєте майбутнє фармацевтичної галузі у світі?
На мою думку, два основні тренди змінять галузь: штучний інтелект як «другий двигун фарми» та персоналізована медицина на базі даних. ШІ дає змогу швидше знаходити цільові молекули, створювати цифрові двійники популяцій, моделювати безпеку та результативність. Залучення європейського Health Data Space та національних електронних записів відкриває шлях до ранньої діагностики та більш точного підбору терапії.
Водночас суттєво пам’ятати: інновації повинні бути досяжними для всіх. Це потребує нових моделей фінансування, партнерства держави та приватного сектору, а також сміливих політичних рішень.
