Екс-член ради Національного банку Віталій Шапран надав коментарі щодо задуму щодо зміни назви копійок на шаги. Він окреслив ряд проблемних аспектів, котрі не були враховані в законодавчій ініціативі.
Історична обґрунтованість
За словами Шапрана, попри те, що відмова від російських імперських найменувань є раціональною, «шаг» не являється оптимальною альтернативою. Гроші з такою назвою ніколи не були у використанні в Україні. «Роль малих грошей з цією назвою відігравали поштові марки на початку ХХ ст., в період складних часів для України», — зауважив він.
На його переконання, рішення стосовно найменування приймалося обмеженим колом осіб без широкої участі громадськості.
Витрати для держави
Шапран наголосив, що зміна назви призведе до додаткових видатків — від PR-заходів до оновлення програмного забезпечення в банківських установах та державних органах. Це також потребуватиме нових освітніх матеріалів для банків і роз’яснень для громадян.
«Той факт, що ці видатки можуть здійснюватися поза кошторисом НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, котрі можливо було б спрямувати на більш важливі ініціативи», — додав він.
Вплив інфляції та потреб бізнесу
За час обговорень стосовно «шагів» інфляція фактично знизила цінність 10 копійок, а з плином часу може зникнути і необхідність в монеті номіналом 50 копійок. Крім того, торговельні мережі вже пристосувалися, замінюючи дрібну здачу бонусами на картки лояльності. За думкою Шапрана, потрібні додаткові аналізи економічної доцільності такого кроку.
Ризик нерозуміння для населення
Якщо одночасно в обігу залишаться і копійки, і «шаги», це може спричинити плутанину. Схожа проблема вже наявна з різними видами монет у 1 та 2 гривні, які важко розрізнити між собою.
«Вже близько 5 років існує проблема, коли певна частина людей відмовляються приймати як здачу монету в 1 грн з жовтого металу, вважаючи, що її використання завершено. А ось монети 1 та 2 грн нового зразка з білого металу настільки подібні одна до одної, що їх часто плутають, і це викликає значні складності в готівковому обігу. Отже, замість того, щоб розв’язати вже існуючі проблеми в готівковому обігу, НБУ використовує час своїх працівників, а отже і кошти, на заходи з перейменування, які мають або сумнівний, або не нагальний характер», — пояснив колишній член Ради НБУ.
Відставання від світових тенденцій
Шапран також акцентував увагу на тому, що росія та Китай активно працюють над впровадженням цифрових валют. В той же час в Україні ресурси Нацбанку витрачаються на перейменування монет замість розробки цифрової гривні, котра могла б стати важливим інструментом як для економіки, так і для воєнних потреб.
«росіяни майже готові до запуску цифрового рубля. 17 вересня голова фінансового комітету Державної думи рф отримав зарплату в цифрових рублях. Для рф з великою площею впровадження цифрового рубля матиме великий ефект економії на забезпеченні ЦБР грошового обігу. Не сумніваюся, що зекономлені кошти рф використає на фінансування агресії проти України.
Разом з тим, замість активної розробки проєкту цифрової гривні та адаптації її під потреби військових та громадян, НБУ витрачає значні людські ресурси на формальні дії зі зміни назви дрібної монети», — підкреслив Шапран.