Цього року Україна має експортувати мінімум 49 млн т зернових і олійних. Продовження заборони імпорту в Польщу не є критичним для українського експорту. Але в українських аграріїв є проблеми набагато більші за польський протекціонізм: рекордний врожай, низькі ціни й російські ракети, що руйнують портову інфраструктуру. Які кроки можуть врятувати врожай українських аграріїв?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Польща вирішила не відкривати кордони для імпорту українського зерна, про це 12 вересня у соцмережі X (раніше – Twitter) повідомив премʼєр-міністр країни Матеуш Моравецький.
«Польща не дозволить затопити нас українським зерном. Незалежно від того, яким буде рішення чиновників Брюсселя, ми не відкриємо наші кордони, – йдеться у твіті Моравецького, – … Тільки полякам вирішувати, який вигляд повинні мати справи у нашому власному домі».
Навесні 2023 року Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Болгарія в односторонньому порядку запровадили тимчасову заборону на імпорт української агропродукції. Тоді Єврокомісія запровадила заходи щодо обмеження торгівлі українськими товарами, такими як пшениця, кукурудза, ріпак та насіння соняшнику, спочатку до 5 червня, а потім – до 15 вересня.
Уряд Польщі планує ухвалити резолюцію з закликом до Єврокомісії продовжити заборону після 15 вересня, заявив речник польського уряду Пйотр Мюллер в ефірі Polsat. Якщо цього не станеться, то Польща ухвалить таке рішення самостійно.
В Україні вважають, що заяви польської сторони є політичними та заграванням перед електоратом напередодні парламентських виборів, які відбудуться у Польщі 15 жовтня.
Українська відповідь
Україна, попри війну та блокування портів Росією, дотримується своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС й за правом Світової організації торгівлі, написав у соцмережі Х прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «У випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, – ред.)», – написав він.
Інший співрозмовник Forbes у Кабміні зазначив, що ситуація з Польщею не така однозначна: з одного боку польські політики голосно заявляють про заборону імпорту українського зерна, підіграючи місцевим фермерам, з іншого – українська агропродукція їде через Польщу, каже чиновник (він спілкувався з Forbes на правах анонімності, через політичну сенситивність питання). На його думку, Україна перед непростим вибором – не реагувати на польські заяви та дії не можна, тому що інші країни почнуть дискредитувати українську продукцію, але дзеркальні кроки України можуть реально нашкодити українському експорту через Польщу.
У 2022 році Україна експортувала до Польщі близько 600 000 т агропродукції, з яких 50% – транзит, розповідав у квітні міністр АПК Микола Сольський в інтервʼю Forbes. Найбільшими імпортерами агропродукції у 2022-му були Румунія, Китай, Іспанія та Туреччина.
Реальні проблеми та можливі рішення
Цього року Україна може зібрати до 80,5 т зернових і олійних, прогнозують в Українській зерновій асоціації. Експорт може скласти 49 млн т (ці дані експорту були до перегляду прогнозованого врожаю у бік збільшення, – Forbes), у 2022 році аграрії експортували 58 млн т, додають в УЗА.
Основні шляхи експорту: морські та річкові порти (майже 65% станом на серпень 2023-го), залізниця (майже 25%) та автотранспорт (майже 7%). Українські сільгоспвиробники затиснені між молотом і ковадлом: з одного боку Росія блокує море й обстрілює інфраструктуру на Дунаї, а з іншого – ЄС гальмує експорт агропродукції, а також світові ціни падають, пише у своєму Telegram-каналі експерт із земельних питань й аграрної економіки, доцент «Київської школи економіки» Олег Нівʼєвський. «На фоні ринку, коли ціна падає, маємо дорожчу логістику», – додає він.
За ціни на пшеницю в порту Констанца в Румунії $220–230 за тонну та вартості логістики близько $100 на тонні збитки аграріїв становлять до $30 на тонні, зазначає президент УЗА Микола Горбачьов. Проте є шляхи, які можуть допомогти аграріям зберегти економіку під час експорту, вважає Горбачьов.
По-перше, у червні Україна запропонувала Єврокомісії компенсувати європейським перевізникам вартість доставки українського зерна від українського кордону до дальніх європейських портів (наприклад, до портів Хорватії, Італії, Німеччини тощо). Якщо Єврокомісія погодиться, то вартість логістики на експорт українського зерна до європейських портів зрівняється з вартістю доставки до портів Одеси й дасть мотивацію аграріям не продавати продукцію в прикордонних країнах (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Болгарія).
По-друге, збільшення кількості лоцманів на румунській частині Дунаю, цілодобова робота каналу Суліна, збільшення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевалки зерна на рейді з барж на великотоннажні судна дозволить збільшити кількість проходів суден за добу. У такий спосіб можна збільшити обсяги експорту через Дунай до 30–35 млн т зерна на рік, вважає Горбачьов.
По-третє, спрощення адміністративних барʼєрів – перенесення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю з пунктів пропуску на кордоні з Україною на територію країни призначення. «Сподіватимемося, що всі кроки для покращення економіки експорту українського зерна будуть зроблені, інакше світ чекають нові проблеми з продовольством, а Україну – втрати експортних доходів», – зазначає Горбачьов.
