Європейський парламент схвалив правила ЄС для управління криптоіндустрією, а також загальні правила нагляду і захисту клієнтів Markets in Crypto assets (МiСА). Це перша спроба регулювати крипторинок у таких масштабах. Нове законодавство набуде чинності після того, як його офіційно затвердять 27 країн-членів союз, й поступово аж до грудня 2023 року.
Які саме зміни чекають на криптоіндустрію
Автори закону наголошують, що остаточне схвалення «знаменує собою початок нової ери регуляторного контролю за крипторинками».
В першу чергу, регламент МіСА стандартизує та гармонізує регулювання криптоактивів на рівні всього Європейського Союзу.
Передбачається, що це сприятиме розвитку технології блокчейн і криптоактивів в регіоні.
Споживачі будуть краще поінформовані про ризики, витрати і збори, пов’язані з їхніми операціями. Крім того, нова правова база врегульовує фундаментальні аспекти функціонування ринку криптоактивів. Зокрема:
уніфікована класифікація типів криптоактивів (e-money токени, asset-referenced токени та utility токени);
уніфіковані послуги з криптоактивами (8 основних типів послуг);
встановлені вимоги до надавачів послуг з криптоактивами, тому в більшості випадків з’являється необхідність отримувати ліцензії
МіСА також має на меті врахувати динаміку крипторинку останнього року й збалансувати права постачальників послуг та інвесторів. Так, документ встановлює вимоги до мінімального статутного капіталу, корпоративного управління, страхування та розкриття інформації постачальниками криптопослуг.
Що не менш важливо, MiCA впроваджує заборони та обмеження щодо зловживання і маніпулювання ринком.
Як регламент МіСА вплине на Україну
В Україні регулювання криптоіндустрії має бути врегульовано законом «Про віртуальні активи», але цей законопроєкт поки не вступив у дію. Це станеться, коли набере чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».
За основу проєкту цього закону було взято Регламент ЄС MiCA, який буде імплементовано в українського законодавства.
Ключове із нового проекту закону:
Регуляторами крипторинку будуть Нацбанк (НБУ) і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Усі криптовалюти будуть поділені на 3 категорії. Це токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів та інші віртуальні активи.
Емісію віртуальних активів може проводити тільки юрособа, зареєстрована в НКЦПФР.
Прибуток від криптоактивів оподатковується податком 18% і військовим збором 1,5%. При цьому податок 19,5% стосується тільки самого прибутку. Наприклад, якщо інвестор купив актив за 10 000 гривень, а потім продав за 11 000, то він заплатить податок лише з 1 тисячі гривень.
В цілому ж, гармонізація правового режиму криптоактивів в Україні та ЄС є ключовою умовою для розвитку українського крипторинку. Це особливо важливо в контексті євроінтеграційних планів України.
