На що держава витрачатиме кошти, а на що ні у 2024-му? Звідки Кабінет міністрів України братиме гроші? На який курс долара США та показник інфляції він орієнтується? Депутатка й очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа про ключові параметри урядового проєкту держбюджету на 2024 рік
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Сьогодні Кабмін спрямував на розгляд Верховної Ради проєкт державного бюджету України на 2024 рік. Бюджет-2024 – це бюджет країни у стані війни, в якої є один чіткий пріоритет – оборона. Кошти на безпеку та оборону в проєкті зафіксовані на рівні 2023-го – 1,69 трлн грн (21,6% від ВВП).
Забігаючи наперед, до кінця вересня парламент ухвалить чергові зміни до бюджету поточного року і збільшить загальні цьогорічні видатки на оборону до 1,9 трлн грн.
На наступний рік передбачені також видатки на оборонно-промисловий комплекс: 55,8 млрд грн на виробництво зброї та боєприпасів в Україні, й понад 48 млрд грн – на виробництво дронів.
Загальний обсяг видатків державного бюджету-2024 складає 3,3 трлн грн. Це більш ніж у два рази перевищує видатки українського бюджету до повномасштабного вторгнення.
Видаткова частина
Новий бюджет планувався за принципом «кожна зароблена в Україні гривня – на перемогу», тому одна з найбільших його відмінностей від кошторису 2023-го – суттєве скорочення видатків на інфраструктуру та будівництво.
На 372 сторінках норм і додатків не знайти ані Держфонду регіонального розвитку (в цьому році закладалось 2 млрд, які потім були передані Збройним силам України), ані історичного Дорожнього фонду, ані інвестиційних проєктів Мінекономіки, в рамках яких здійснювалися заходи з ремонту/реконструкції об’єктів у державній власності.
Залишається лише так званий Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Цього року це був масштабний інфраструктурний фонд із загальним фінансуванням 62 млрд грн, які надходили з двох джерел: частина чистого прибутку НБУ (35,9 млрд грн) та конфіскація російських активів (25,9 млрд грн).
За наполяганням Міжнародного валютного фонду Національний банк тепер зараховуватиме свій чистий прибуток до загального фонду державного бюджету – всього 17,7 млрд грн. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії наповнюватиметься лише з конфіскованого та проданого російського майна.
Втім, питання про спроможність Фонду держмайна продати великі об’єкти на кшталт Миколаївського глиноземного заводу під час повномасштабної війни залишається відкритим. Є усі підстави вважати, що відновлення в наступному році відбуватиметься переважно коштом міжнародних партнерів.
Усі непередбачувані капітальні видатки, навіть обслуговування доріг, у 2024-му належить фінансувати з резервного фонду (44,8 млрд грн) за рішенням Кабміну.
Для підтримки бізнесу у 2024 році закладено майже 30 млрд грн за різними програмами.
Революційною є ідея переспрямування частини податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців (прогноз – 96,3 млрд грн) із місцевих бюджетів до спецфонду держбюджету, а також скорочення норми відрахування звичайного ПДФО до 60% для громад, як і закладено у чинному Бюджетному кодексі.
Така пропозиція пов’язана в першу чергу з тим, що забезпечення видатків оборони може відбуватися лише з внутрішніх ресурсів (тобто коштів, які уряд заробив, або позичив на внутрішньому ринку). На прикладі одного лише збільшення видатків у 2023-му (+303 млрд грн) можна побачити, що цього внутрішнього ресурсу не вистачає.
Майже 208 млрд грн уряд сподівається залучити через розміщення військових облігацій, а на 26 млрд грн будуть перевиконані неподаткові надходження. Фінансування решти 69 млрд грн залишається під питанням, тому Кабмін пропонує вже з 1 жовтня спрямувати кошти так званого військового ПДФО на потреби оборони.
Найбільші статті розширення видатків держбюджету-2024
Якими уряд бачить курс, інфляцію та ВВП
На макроекономічну ситуацію уряд дивиться доволі позитивно. В проєкт бюджету-2024 закладено зростання ВВП на 5%, хоча МВФ був більш стриманий і прогнозував на 2024 рік ріст реального ВВП України на 3,2%. Інфляція прогнозується на рівні 10,8%. Мінімалка зросте до 7100 грн, а з 1 квітня 2024-го – до 8000 грн.
Середньорічний курс долара США – 41,4 грн/$. Цей курс закладається в бюджет для розрахунків доходів і видатків. Ймовірно, він відрізнятиметься від реального, особливо з огляду на те, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє фіксований обмінний курс (наразі 36,6 грн/$).
За прогнозом Мінфіну, доходи державного бюджету у 2024-му зростуть на 355,9 млрд грн, або на 25,6%. Очікується, що найбільше зросте:
- податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – разом на 132,7 млрд грн, або на 73,6%;
- податок на додану вартість – на 130,7 млрд грн, або на 21%;
- податок на прибуток підприємств – на 62,8 млрд грн, або на 56,7%;
- акцизний податок – на 51 млрд грн, або на 35,3%.
Однак цього буде недостатньо для того, щоб профінансувати усі видатки наступного року. Дефіцит держбюджету закладається на рівні 1,6 трлн грн – це на 74,2% більше, ніж фактичний дефіцит у 2022 році. Уряд за підтримки парламенту вестиме перемовини про отримання іноземної допомоги у розмірі майже $43 млрд. Основними партнерами України залишатимуться США та ЄС. Від них уряд очікуватиме підтримку у розмірі $12-13 млрд і 18 млрд євро відповідно.
Коли та як Верховна Рада ухвалюватиме держбюджет
Не пізніше 20 жовтня має відбутися розгляд державного бюджету Верховною Радою у першому читанні, а до 1 грудня – голосування в цілому. Минулого року Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2023 рік передчасно – 3 листопада. Сподіваюся, цього року процес повториться. Це потрібно для того, щоб уряд міг розпочати переговори про залучення фінансування іноземних партнерів якомога раніше.
Очікую палких дискусій в парламенті під час ухвалення кошторису на 2024 рік. Зокрема, щодо переспрямування «військового ПДФО» до державного бюджету та фактичної ліквідації дорожнього фонду, проти яких виступають органи місцевого самоврядування.
З іншого боку, нардепи шукатимуть шляхи збільшення різноманітних видатків. Наприклад, у 2022-му подано поправок сукупно на 87 трлн грн. Проте в умовах, коли дефіцит державного бюджету дорівнює цілій видатковій частині бюджету до великої війни, а державний борг сягає 78,5% ВВП, імовірність значного збільшення видатків на якісь потреби, окрім оборони, залишається примарною.
