Якщо ви не стежили за курсом долара протягом останніх кількох місяців, то будете здивовані, дізнавшись, що за цей час нічого особливо не сталося. Готівковий курс складає 37 грн, коливання незначні, різниця між курсами купівлі та продажу теж. Офіційний курс НБУ не змінювався вже понад рік. На ринку панує стабільність.
Чи продовжуватиметься вона й надалі, що визначатиме курс американської валюти восени, чи варто купувати чи продавати долари – читайте у матеріалі. Як приємний бонус – коротко про “вмирання” рубля.
Що буде з доларом восени
Коротко – те саме, що й улітку: курс на рівні 37 грн., коливання – близько 50 коп. Більше того, очікується, що так триватиме принаймні до кінця 2023 року.
“Прогноз такий, що в принципі, будь-яких серйозних змін не буде. Тобто курс буде десь у районі 37 грн за долар до кінця року. Можливі коливання – може, 50 копійок”, – розповів керівник аналітичного відділу Concorde Capital OBOZREVATEL. Олександр Паращій.
Такої думки дотримується і спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами:
курс буде стабільним;
зміна сезону ні на що не вплине.
“Гривня залишається стабільною”, – наголосив він.
Запорука стабільності
Домогтися ж стабільності на валютному ринку України вдалося завдяки кільком чинникам. Які, водночас, визначатимуть курс долара й надалі.
Як пояснив Паращій, перш за все, йдеться про покращення настроїв. Адже “люди бачать, що офіційний курс більше за рік залишається стабільним” (НБУ встановив офіційний курс долара на поточному рівні 35,56 грн 21 липня 2022 року. – Ред.)”.
зростанні золотовалютних резервів ( за липень зросли на до 41,7 млрд доларів – найвищого показника за всю історію незалежності України. – Ред.);
жорстких валютних обмеженнях НБУ, які “не дозволяють купувати валюту для того, щоб її вивести за кордон”.
“Люди бачать, що влада контролює ситуацію. Відповідно, це покращує очікування – адже чим довше триває період стабільності, тим більша ймовірність (принаймні в головах людей), що далі буде так само”, – пояснив експерт.
Чинник війни
Військові події – як на фронті, так і поза ним – можуть впливати на курс лише в короткостроковій перспективі, пояснив Паращий. Тому орієнтуватися на них, плануючи ті чи інші операції із валютою, не варто. Хоча б тому, що навіть така потужна, важлива та катастрофічна подія як підрив росіянами Каховської ГЕС не призвела до особливих змін на валютному ринку.
“При будь-яких катастрофічних новинах люди роблять нераціональні речі – наприклад, скуповують долари. Однак, як мені здається, наші люди вже звикли до не дуже хороших новин – і вже не так болісно реагують на них”, – зазначив він.
З іншого боку, позитивні події так само не призводять до серйозних зрушень. Як приклад експерт навів Харківську та Херсонську операції.
“Втім, у цей час почалися обстріли росіянами нашої інфраструктури, а з ними блекаути. Але навіть тоді не було якихось панічних настроїв”, – зауважив він.
Також, за його словами, не “перепише” курс та вихід Росії із зернової угоди. Хоча б тому, що “навіть якщо приплив валюти погіршиться, то Нацбанк завжди має стандартний інструмент впливу – продавати більше валюти”.
“Для підтримки фіксованого курсу там продають 2,5 млрд доларів на місяць. А останнім часом навіть менше. Приплив же у нас – в основному за рахунок фінансової допомоги Заходу – в останні місяці складає більше 4 мільярдів. Відповідно, Національний банк має ресурс , щоби підтримувати стабільний курс”, – резюмував експерт.
Озираючись на НБУ
Втім, осінь все ж таки може принести сюрприз. І ім’я йому – Національний банк.
Справа в тому, пояснює Паращий, що якщо протягом цього часу НБУ наважиться на відміну фіксованого курсу, то “відбудуться більш різкі коливання курсу”, ніж прогнозується зараз. Які, втім, все одно глобально картину не змінять, адже “швидше за все, курс все одно буде близько 37 грн”.
Про можливі зміни говорить і начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лісовий. У коментарі OBOZREVATEL він пояснив, що у вересні-початку жовтня “цілком можливо істотна подія на ринку – повернення до єдиного курсу валют”. Тому серпень може стати останнім місяцем курсового затишшя.
“Грубо кажучи, серпень стане “підготовчим” місяцем для подальшої реалізації стратегії НБУ щодо лібералізації валютного ринку. Наразі йдеться про повернення до інфляційного таргетування та плаваючого курсу валют. Водночас ринок готується до вересневих змін, які можуть суттєво вплинути на курс валют”, – сказав він.
Втім, говорити про неминучість, або навіть величезну ймовірність осіннього втручання НБУ у валютний ринок, не доводиться. Як пояснив Фурса:
до закінчення війни вільного курсу в Україні “не буде однозначно”;
чи дозволить НБУ у цей час трохи девальвувати гривню – невідомо.
“Поки що вони починають говорити про це, стратегічно рухаються до цього. Але коли буде результат – я не знаю. Але точно не найближчим часом”, – пояснив він.
Чому постійно говорять про відміну фіксованого курсу
Про відміну ж фіксованого курсу, пояснив Паращий, все частіше говорять, тому що це – вимога Міжнародного валютного фонду (МВФ). В одному з останніх меморандумів наполягав, щоб Нацбанк розробив політику поступово відходу від фіксованого валютного курсу.
Більше того, зазначає він, відповідний документ було розроблено та опубліковано. Отже, прописане у ньому потрібно виконувати.
Вимагає МВФ плаваючого курсу, зазначає експерт, оскільки раніше Україна перейшла на модель т.зв. інфляційного таргетування, що застосовується у більшості західних країн. І, принаймні, поки що від неї не відмовилася.
Модель же ця передбачає саме рух, що рухається. Тобто:
його визначає ринок;
Національний банк курс не контролює.
Втім, зазначає експерт, не виключено, що скасування фіксованого курсу відбудеться лише на словах. “Як мені здається, якщо Нацбанк і офіційно відпускатиме курс, то неофіційно він його триматиме і далі, у дуже вузьких рамках”, – спрогнозував він.
В оцінці самої фіксації курсу долара, думки опитаних експертів експертів розійшлися. Так:
Паращій вважає це позитивним моментом. Адже фіксований курс є “дуже серйозним острівцем стабільності та запорукою підвищення довіри до влади”. Бо в Україні так повелося, що “завжди курсом вимірюють ефективність влади”.
Фурса ж щодо цього скептичний. Він вважає: фіксований курс “створює уявлення, що так буде завжди”. Відповідно, за його словами, це призводить до того, що “люди починають ігнорувати валютні ризики”. Що в майбутньому може “дорого коштувати економіці та бізнесу”.
Що дали останні валютні послаблення звичайним людям
А ось щодо валютних послаблень від 12 серпня експерти одностайні: нічого звичайним людям вони не дали. І на курс долара у банках та обмінниках не вплинуть.
“У НБУ сподіваються, що це дозволить залучати більше доларів з-за кордону. Наприклад, більш активно нерезиданти купуватимуть облігації внутрішніх державних позик (ОВДП). Однак воно не працюватиме, тому що завести ти долари зможеш, а вивести буде дуже складно “Тобто ніякої особливої ролі для баллансу валюти це не зіграє”, – пояснив Паращий.
Чи варто скуповувати долари
Таким чином, через ситуацію, що склалася, більш розумною поведінкою для українців, на думку експертів, масово не скуповуватиме долари. Втім, як і продавати їх у великих масштабах. Натомість, зазначається, доцільніше вкластися в ОВДП.
“Якщо говорити про обрій інвестування, наприклад, у 2-3 роки, ми бачимо, що ставки по ОВДП доходять до близько 20%. Відповідно, було б стратегічніше вкладати гривню в них. Адже навряд чи долар дорожчатиме на більш ніж 20%. % на рік”, – пояснив Найкращий.
Втім, визнав він, через війну в цілому щось прогнозувати зараз важко. Тому “цілком довіряти гривні було б наївно”.
Вихід – вкладати гроші у різні ресурси. “Завжди має бути здорова диверсифікація”, – констатував експерт.
Що там у росіян
На контрасті – трохи про історичний обвал рубля . Як пояснив Фурса, падіння російської валюти почалося задовго до того, як вона підібралася до позначки 100 руб./долар. Проте до цього на проблему ніхто особливо не звертав уваги.
Головних причин, що призвели до падіння рубля, він визначив дві. Це:
санкцій Заходу проти Росії;
відтік капіталу із країни.
“Цей процес іде у них останні місяці 9 – рубль постійно падає. Але зараз просто всі побачили, що дісталося 100 руб./долар – і це спрацювало як психологічний маркер. Але нічого нового не сталося”, – сказав економіст.
Водночас він наголосив: розпочата російською владою фінансова операція з порятунку рубля – зокрема, підвищення ключової процентної ставки з 8,5% до 12% – не дасть бажаного результату. Адже “воно якщо й матиме ефект, то дуже тимчасове”. Причина – цей захід не вирішує проблем, через які рубль почав падати.
Втім, визнав економіст, у короткостроковій перспективі падіння рубля особливо не позначиться на російській економіці. Він пояснив: воно має більший психологічний ефект.
А ось у довгостроковому наслідку будуть. Зокрема, наголосив Фурса, це може призвести до посилення інфляційних тенденцій.
