Уряд вирішив відбудувати Каховську ГЕС. Планова вартість двоетапного проєкту $1 млрд. Це викликало дискусію в суспільстві щодо економічної та соціальної доцільності її відновлення, до якої долучилися й експерти KSE Institute. Forbes попросив керівника стратегічних проєктів KSE Institute Максима Федосеєнка пояснити, чи є сенс відбудовувати Каховську ГЕС.
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
У ніч на 6 червня російські війська здійснили черговий акт тероризму, підірвавши греблю Каховської ГЕС. За підрахунками KSE Institute, сума прямих збитків уже складає щонайменше $2 млрд.
18 липня Кабмін затвердив постанову щодо початку відбудови дамби протягом наступних двох років, яка передбачає два етапи реконструкції.
Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, вже складає щонайменше $2 млрд. Аналіз здійснений у межах проєкту «Росія заплатить». Фото KSE Institute
Додаткові потужності для регулювання споживання електроенергії
Попри те, що Каховська ГЕС останні півтора року не постачала електроенергію в обʼєднану електромережу України, вона залишається ключовим елементом у загальній єдиній електроенергетичній системі держави, яка дозволить балансувати попит та генерацію електроенергії всередині країни.
Гідроелектростанція також є джерелом зеленої енергетики, розвиток якої є пріоритетом в енергетиці країн ЄС.
За даними International Renewable Energy Agency (IRENA), середня вартість енергії, виробленої ГЕС, дешевша в порівнянні з іншими видами генерації, а тому — економічно доцільніша.
Крім того, за оцінками консалтингової фірми LAZARD, хоча її собівартість залежить від регіону, поточні глобальні оцінки дають підстави говорити про фінансову перевагу саме гідроелектростанцій.
З іншого боку, для підвищення ефективності використання ресурсів, з’являється можливість збільшити генераційну потужність електростанції під час її реконструкції. Уже ведуться обговорення щодо збільшення потужності в півтора раза — з 335 МВт до 590 МВт.
Іншим важливим викликом, імовірно, стануть воєнні загрози, що мають бути враховані при майбутньому будівництві.
Каховська дамба — запорука безпеки та роботи ЗАЕС
Каховське водосховище, яке фактично зникло після підриву греблі Каховської ГЕС, перестало живити ставок-охолоджувач Запорізької АЕС, яка наразі залишається окупованою РФ.
Наразі мінімальний рівень води в ньому підтримується через альтернативний канал із Запорізької ТЕС, яка також тимчасово окупована російськими військами. Втім, цього достатньо лише для підтримки зупинених реакторів.
Ставок-охолоджувач Запорізької АЕС. Фото Getty Images
Зі свого боку МАГАТЕ не заявляло про інші можливі способи охолодження після деокупації. Попри безпековий фактор, який беззаперечно є пріоритетним, ЗАЕС є економічно важливим структурним елементом у загальній енергетичній системі України.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну, ЗАЕС виробляла 25–36 ТВт·год на рік — понад 1/4 усього попиту на електрику в Україні. Зважаючи на поточні ринкові ціни, цей ресурс еквівалентний близько $2 млрд на рік або 1% розміру українського ВВП у 2021 році.
Проте ще більші економічні втрати зазнає економіка Україні, якщо ми просто недоотримаємо ці необхідні терават-години або імпортуватимемо їх значно дорожче.
Водосховище як ключовий елемент екосистеми економічного господарювання регіону
За повідомленнями Мінагрополітики, тільки в Херсонській області 94% систем зрошення користувалися Каховським водосховищем, у Запорізькій та Дніпропетровській — 74% та 30% відповідно.
Воно забезпечувало водою зрошувальні системи й тваринництво загальною площею 584 000 га, тому непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на $182 млн на рік. Інші галузі сектору будуть втрачати до $49 млн на рік, не включаючи збитки від знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів’я худоби та риби на $25 млн.
Каховське водосховище перетворилося на пустелю після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС, залишивши село Приморське майже повністю без промислової води, Запорізька область, 6 липня 2023 року. Фото Getty Images
Водночас Нацбанк очікує втрати на рівні від 5% до 14% від загального врожаю в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях через затоплення та осушення ґрунтів.
За словами Олега Нівʼєвського, доцента KSE, експерта із земельних питань та аграрної економіки, унаслідок цієї події найбільше постраждала саме окупована територія, на якій залишилось приблизно 200 000 га без зрошення. Відновлення Каховської ГЕС стане важливим ланцюжком для підтримки функціонування аграріїв на півдні країни.
Сполучна точка річкового судноплавства з портами Чорного моря
Каховська ГЕС забезпечувала логістику по Дніпру, а її шлюзи — надзвичайно важлива складова каскаду гідротехнічних споруд на річці, які робили судноплавство можливим не тільки в районі розташування ГЕС, але й по всій протяжності Дніпра.
Ба більше, шлюз Каховської дамби був найпівденнішим на Дніпрі й з огляду на кліматичні умови, працював найдовше серед інших шлюзів.
Додатковим аргументом на користь відбудови Каховської ГЕС є те, що розвиток річкового судноплавства передбачено стратегічними планами розвитку агропромислового комплексу та виробництва зеленої сталі, які були презентовані на Конференції з відновлення України в Лондоні.
Річка Дніпро є головною артерією річкового судноплавства України. Рівень води в Дніпрі біля м. Запоріжжя різко впав після руйнування РФ греблі на Каховській ГЕС. 6 липня 2023 року. Фото Getty Images
Відновити, не можна зволікати
Відновлення Каховської ГЕС має економічну та соціальну доцільність для того, аби зберегти усталений баланс, що утворювався десятиліттями в регіоні та став ключовим фактором розвитку регіональних економік та галузей загалом.
Будівництво нової та модернізованої гідроелектростанції має враховувати оновлені рішення: збільшення потужностей, побудови сучасної системи річкових шлюзів, укріплення від зовнішніх чинників і військових загроз.
До того ж руйнування Каховської ГЕС значно порушило постачання прісної води до навколишніх міст на агломераціях, а також до окупованого Криму через основне джерело його водозабезпечення — Північнокримський канал. «Укргідроенерго» заявляє, що наразі вода до Кримського півострова не надходитиме упродовж одного року мінімум.
Після деокупації лівобережної України та півострова Крим від російських загарбників, їх повернення під контроль України, безперебійне постачання прісної води стане запорукою для сталого соціально-економічного розвитку півдня України та кримського півострова.
Тому відновлення дамби є вкрай необхідним рішенням.
