Відзнака Нобелівською премією з економіки Філіпа Агіона, Пітера Говітта та Джоела Мокіра підтверджує важливість технологічного поступу та новацій для економічного піднесення. Яким чином Україні вийти з залежності від сировинної економіки та забезпечити тривалий розвиток? Керівник Центру соціальних змін та економіки поведінки Андрій Длігач проаналізував дослідження нобелівських лауреатів та запропонував модель розвитку України, яка охоплює три взаємопов’язані напрямки.
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за ціною чотирьох випусків. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та силі реального досвіду, дана підписка саме для вас.
Визнання комітетом з присудження Премії з економічних наук імені Альфреда Нобеля авторів, що зосереджуються на тематиці економічного зростання, технологічного прогресу, інститутів є підтвердженням необхідних пріоритетів для національної економічної стратегії України.
Як державі, що потребує відновлення промисловості та збереження (або в кращому випадку – розширення) людського капіталу під час воєнних дій, недостатньо знати, хто здобув перемогу. Нам необхідно розуміти, що потрібно робити. Дослідження Мокіра, Агіона та Говітта – це не тільки науковий аналіз, а й стратегічний дороговказ для України, яка прагне вирватися з лещат сировинної економіки та забезпечити стійке зростання.
Популярне Категорія Компанії Дата Вчора $30 млн на кліпах для Apple та Coldplay. Дарко Скульський зробив із відеопродакшна radioaktive улюбленця світових брендів. Як війна змінила його?
Коли новація не дає результату
Новації – звучить сучасно. Але чи є розуміння, як трансформувати поодинокі стартап-досягнення підприємців на безперервне економічне піднесення для всієї держави.
Досвід розвинутих економік, включаючи роботи провідних теоретиків, таких як Філіпп Агіон та Пітер Говітт (одні з творців сучасної теорії ендогенного зростання), показує: піднесення – це результат не стільки капіталовкладень, скільки створення середовища для новацій (творчого руйнування) та постійної трансформації – ринків, бізнес-моделей, поведінкових стереотипів, державних інституцій та прогнозованих змін державних стратегій.
Мені близькі погляди авторів тим, що в їх основі лежить Шумпетерівська концепція «творчого руйнування». Вони розширили модель Нобелівського лауреата 2018 року Пола Ромера, яка об’єднує конкуренцію, новації, людський капітал та інституційний підхід. Це вже практичний інструмент для країни, яка прагне до лідерства.
Баланс між рентою та змаганням
Одне з питань, яке вирішує теорія ендогенного зростання, – це формування стимулів для інноваційної діяльності.
Рівновага «Рента vs Змагання». Новатор, який вкладає кошти в нові технології, повинен отримувати тимчасові рентні надприбутки. Це його заслужена винагорода, що дозволяє інвестувати в подальші дослідження та розробки. Без цього не було б Ajax, monobank, Нової Пошти, Grammarly, WhiteBit та інших.
Але якщо дана рента стає надмірною, а перепони для виходу нових конкурентів – значними, то динаміка економічного розвитку сповільнюється. І це вже проблема. Надмірна конкуренція також негативна, якщо вона зменшує інвестиційну привабливість, провокуючи «ефект втечі» («escape competition»).
Регулювання через інституції. Звідси висновок для України – законодавство повинно захищати новаторів, скорочувати перешкоди для входу нових учасників. Важлива роль відводиться політиці конкуренції та антимонопольному контролю, які обмежують рентні бар’єри, не знищуючи новаторів. Це включає: захищене право інтелектуальної власності, незалежність університетів та чесні суди.
Вихід з монопольної моделі. Найбільш сміливий висновок. Важливо знизити концентрацію ресурсів в економіці, щоб інноваційні стартапи могли конкурувати, а не підпадати під контроль існуючих великих груп. Це одне з питань для розвитку «Дія.Сіті» та подібних просторів.
Розвиток «Корисної культури» та капіталу (за Мокіром)
Зі свого боку, Мокір підкреслює: новація почне приносити стійкий результат, лише коли в країні сформується «культура зростання». Це не про фінанси, це про інститути, знання, прагнення та суспільну угоду.
Наука + Новації + Людський капітал + Капіталовкладення = Базова стратегія. Україні необхідно не просто імпортувати технології, а розвивати власні наукові установи та дієві механізми передачі нових знань у виробництво. Це питання конкурентоздатності.
Освітній прорив. Освітня система повинна забезпечити не лише теорію, а й практичні навички («mechanical competence»). Наші інженери, техніки, майстри повинні стати тим «корисним знанням» («useful knowledge»), що забезпечить систематичний бізнес і стартапи.
Віра в прогрес і терпимість до ризику. Новація – це завжди ризик і знищення старого. Держава повинна підтримувати експерименти, толерувати провали та не карати за невдачі. Нам необхідний ефективний механізм банкрутства та посилення можливостей у фінансуванні ідей.
Це безпосередньо пов’язано з ідеєю нового позиціонування України, яку я називаю «житницею сенсів». Ми повинні стати глобальним майданчиком для експериментів, «продаючи» світу адаптивність, інноваційність та швидкість.
Спеціалізація та роль держави
У моделі Агіона державна економічна політика повинна бути адаптивною, вона не може бути універсальною. Вона повинна пристосовуватися до структури економіки, особливо відносно компаній, що знаходяться на «технологічному фронтирі».
Новатор чи імітатор. Результати державного стимулювання повинні залежати від того, наскільки компанія відстає від інноваційного лідера. Це важливе зауваження для України, де переважна більшість наших «новаторів» є імітаторами з точки зору глобального ринку.
Нам потрібні різні підходи для підтримки, як інноваційних лідерів, так і тих, хто адаптує світові технології (наприклад, у сфері defense tech).
Цілеспрямований фокус. Оптимально концентрувати ресурси на тих технологіях, які мають потенціал трансформувати багато секторів: енергетика, агро- і фудтехнології, IT, біотехнології, медичні технології, ОПК.
Екологічний перехід. Агіон у моделі Endogenous Degrowth доводить, що зі збільшенням доходів попит переміщується до менш матеріаломістких товарів. Це означає, що державна політика може сприяти цьому зсуву, направляючи інвестиції в «чисті» інновації та екологічні технології.
Це надзвичайно важливо, оскільки Україна має одночасно провести реіндустріалізацію та сформувати лідерство у постіндустріальній економіці.
Держава – каталізатор, а не «диктатор». Держава повинна створювати «правила», стимулювати конкуренцію та інноваційну діяльність, але не «змушувати» ринок.
Адекватне поєднання: державна підтримка (гранти, доступ до фінансування) + податкові стимули (це наш додаток до формули) + конкуренція + відкритість. Хоча, слід зазначити, у Degrowth-моделі Агіона він дає державі й активнішу роль: податок на матеріали + субсидії сервісам, що викликає жваві дискусії щодо державних політик в Україні (експортне мито на сою та «Дія.Сіті»).
Вирішення проблеми нерівності. Інноваційне зростання часто призводить до нерівності. Тому життєво важливо підтримувати політики, які відкривають шлях для талантів та винахідників, незалежно від походження: доступ до освіти, перекваліфікації, фінансова підтримка.
Це вже знайшло відображення в Національній стратегії розкриття економічного потенціалу українців та в Стратегії зайнятості, які розробляються в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
Моделі Агіона, хоча й здебільшого абстрактні, надають нам стратегічну рамку. Нам потрібно інституційно підтримати «творче руйнування», захистити новатора від монополіста, та забезпечити, щоб суспільство було готове до нової, менш сировинної, а на наступному етапі й менш матеріаломісткої економіки.
Варто перейняти інтелектуальні практики, які вже довели свою дієвість. Висновки Нобелівського комітету є чітким уроком для України: інституційна реформа та «культура зростання» – це шлях вийти з моделей «виживання» та «відновлення» в напрямку країни можливостей та країни-лідера інновацій. Це і є наша дорожня карта до економічного прориву.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 14 жовтня Нобель з економіки дали за дослідження «правильного» економічного зростання. Яку домашню роботу має зробити Україна, щоб стати заможною? Розповідає економіст Юрій Дʼяченко
Категорія Гроші Дата 14 жовтня Культура і творче руйнування. Ці фактори впливають на економічне зростання, довели лауреати Нобелівки з економіки. Чому Україні важливо стати на шлях інновацій, а не споживання?
Категорія Гроші Дата 15 жовтня 2024 Поворот долі, природні експерименти та інструментальні змінні. За що вчені люблять лауреатів Нобелівської премії з економіки 2024-го? Про важливість їх досліджень розповідає соціолог і ректор KSE Тимофій Брік Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]