Адвокати про закон щодо компенсації нащадкам депортованих у 1944–1951 роках
Президент України Володимир Зеленський підписав історичний закон, який визнає депортацію українців із територій, що у 1944–1951 роках входили до складу Польщі, незаконною. Йдеться про сотні тисяч людей, яких насильно переселили з рідної землі – Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння та інших регіонів. Тепер держава не лише визнала цей злочин, а й готова компенсувати завдану шкоду. Про це Інформатору розповіла адвокатка, керуюча партнерка юридичної компанії PROCTOR Дар’я Свистула.
Закон №4540-IX офіційно визнає примусове виселення українців актом тоталітарного репресивного режиму. Вперше за роки незалежності держава на законодавчому рівні не просто співчуває, а діє. Ось ключові положення:
- Особам, які були примусово депортовані, та їхнім нащадкам надається статус депортованих.
- Вони отримують право на повернення вилученого майна або грошову компенсацію, якщо таке повернення неможливе.
- Також передбачена одноразова грошова допомога як визнання моральної та матеріальної шкоди.
- Компенсації можуть отримати спадкоємці, якщо депортовані особи вже померли.
- Окремою нормою передбачено безоплатну передачу землі для осіб із сільських регіонів.
“Я вважаю цей закон кроком до історичної, правової та моральної реабілітації українців, які постраждали внаслідок геополітичних рішень. Раніше подібні випадки залишались поза межами судової практики – родини втрачали нерухомість, землю, а разом з тим – право на пам’ять. Тепер з’являється інструмент відновлення цього права”, – вказала керуюча партнерка юридичної компанії PROCTOR Дар’я Свистула.
Що потрібно зробити спадкоємцям?
- Подати заяву про визнання статусу депортованої особи.
- Якщо є документи або свідки, які підтверджують факт виселення або наявність майна – зібрати докази.
Адвокатка юридичної компанії “WINNER” Юлія Попадин перелічила ризики та виклики. Мова йде про:
- Фінансове навантаження: Виплата компенсацій та оцінка майнових претензій може потребувати значного бюджету.
- Ідентифікація бенефіціарів: Важливо, щоб механізм визнання осіб депортованими не був формальним чи дискримінаційним. Ймовірно, знадобиться окремий реєстр, архівна перевірка документів, можливо — навіть міжнародна співпраця.
- Міжнародний контекст: Закон, хоч і не має антипольської спрямованості, може викликати дипломатичну реакцію Польщі, з огляду на делікатність питання примусового переселення.
“Внесення змін до закону є вагомим кроком до відновлення історичної справедливості для десятків тисяч українських родин. Він забезпечує не лише моральну, але й матеріальну компенсацію та відкриває можливості для подальших дій держави у сфері прав людини, історичної пам’яті та соціальної політики”, – наголосила Попадин.
Адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча адвокатським бюро “Анни Даніель” Анна Даніель вказує, що документом встановлено, що Україна визнає депортації народів, національних меншин та осіб з місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами влади колишнього СРСР, союзних республік, Польської Республіки, у тому числі на підставі міжнародних договорів СРСР/УРСР з Польською Республікою у період 1944-1951 років, як незаконні та злочинні акти, здійснені проти них, та визначає відновлення прав громадян України з-поміж депортованих осіб одним із пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства”.
Окремо встановлено, що особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу. У разі смерті особи, зазначеної в частині першій цієї статті, після прийняття відповідного рішення одноразова грошова допомога виплачується спадкоємцям такої особи (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності – дітям). Вперше права депортованих осіб поширено на спадкоємців, що суттєво розширює коло тих, хто може подати заяву на компенсацію. Це відповідає стандартам ЄСПЛ, де визнано, що втрати, спричинені політичними репресіями, можуть переходити на наступні покоління.
“Закон визнає право на грошову компенсацію, що означає, що родини депортованих можуть претендувати на виплати.
Важливим буде питання доказування самого факту депортації. Найближчим часом слід очікувати підзаконних актів КМУ, які встановлять порядок підтвердження статусу депортованого, переліки документів, процедур подачі заяв”, – додала Даніель.
Про закон щодо визнання депортованими українців, виселених з Польщі у 1944-1951 роках
29 липня резидент Володимир Зеленський підписав Закон про внесення змін до Закону “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” щодо визнання депортованими громадян України, примусово переселених у 1944–1951 роках з територій компактного проживання українців у складі Польської Республіки (№4540-IX). Закон офіційно визнає депортацією примусове переселення понад 700 тисяч українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя та інших регіонів у 1944–1951 роках. Документ надає постраждалим статус депортованих осіб, а також передбачає щорічну матеріальну допомогу та соціальні пільги.
