Фінмоніторинг Фото: Getty Images
При відкритті банківського рахунку варто враховувати, що фінустанова має право вимагати пояснень щодо джерела коштів. Запит від служби фінмоніторингу може надходити через мобільний додаток, електронний лист або офіційний документ із вимогою розкрити інформацію про джерела доходів та характер витрат. Які наслідки можливі та чи має банк повноваження інформувати податкову про фінансові операції клієнта – пояснює податкова експертка Київського центру підтримки бізнесу Олександра Томашевська.
Навіщо банки контролюють джерела прибутків клієнтів?
«Не варто заглиблюватися в деталі причин, але суть у тому, що комерційні банки та фінансові установи виконують функції фінмоніторингу – комплексу дій для запобігання правопорушенням, включно з ухиленням від податків. Іншими словами, банк може блокувати підозрілі транзакції або припинити співпрацю з клієнтом, запобігаючи злочинам. Це надає їм право розслідувати операції по рахунках. Так, фінустанови можуть ставити незручні питання: звідки кошти на рахунку, чи сплачені податки, чи готові ви надати декларацію чи пояснити природу фінансових операцій», – зазначає Олександра Томашевська.
Сумнівні транзакції: чи інформуються держоргани?
Законодавство визначає поріг для обов’язкового моніторингу операцій – 400 тис. грн. Суми, що дорівнюють або перевищують цей ліміт, автоматично перевіряються. Однак розмір – лише один із критеріїв. Банки аналізують також шаблони руху коштів на рахунках.
«Якщо особистий рахунок використовується для бізнесу – наприклад, отримання численних невеликих платежів, схожих на виручку, – банк може досліджувати характер активності навіть за менших сум. Підозру також викликають часті зняття великої готівки, оскільки це може свідчити про обіг чужого капіталу або використання рахунку третіми особами. Якщо клієнт здатний надати логічні пояснення – сумніви можуть зникнути. Або ж ні», – додає експертка.
Існує думка, що дані про рахунки, які потрапили під моніторинг, передаються податковій, і наслідки не змусять чекати. Насправді, якби це відповідало дійсності, податківці фізично не встигали б перевіряти майже всіх громадян. Інформація про рух коштів надходить до податкової лише за судовим рішенням. Однак дані про особливо підозрілі операції можуть передаватися до Держфінмоніторингу, який аналізує схеми ухилення від податків. Банк також має право відмовити в обслуговуванні клієнтам з високим ризиком порушень. Критерії ризику визначаються внутрішніми правилами кожної установи.
Як пояснювати джерела коштів на картці?
«Порада проста: будьте чесними. Заробляти гроші – не протизаконно. Порушенням є лише неуплата податків. Якщо ви займаєтеся онлайн-продажами, фрілансом або отримуєте гонорари – так і повідомляйте банку. У більшості випадків установі потрібно лише усвідомлення природи ваших операцій», – радить Томашевська.
Для великих сум доцільно розглянути реєстрацію ФОП з подальшою сплатою єдиного податку або подання річної декларації як фізособи – якщо доходи мають специфічний характер (роялті, торгівля валютою, дивіденди з-за кордону тощо).
«Головний висновок: запит про операції – сигнал для дій. Варто визначитися з формою діяльності: вести бізнес, подавати декларацію про доходи або поєднувати обидва варіанти. Без легалізації доходів існує ризик відмови в обслуговуванні всіма банками до врегулювання податкових зобов’язань», – підкреслює експертка.
