Банківські картки та готівка Фото: Інформатор
Надходять кошти на рахунок, і ви тривожитеся щодо фінансового нагляду? З 1 жовтня 2025 року планували ввести нові суворі вимоги для всіх транзакцій, але їх раптово анулювали. Чи це означає, що можна не хвилюватися? Зовсім ні. Фінустанови продовжують посилювати контроль, а фіскальна служба отримує дедалі більше даних про ваші транзакції. Юрист Богдан Янків аналізує, що насправді діється і як уникнути блокування рахунку.
Національна стратегія доходів: урядовий задум щодо банківської таємниці
“Усі зміни довкола банківських рахунків, контролю транзакцій та фіскальних чеків – це не випадкові дії, а частина ретельно продуманої державної стратегії. І важливо усвідомлювати цей контекст”, – зазначає Богдан Янків.
Офіційний план Мінфіну: Відповідно до Національної стратегії доходів, яку ухвалило Міністерство фінансів України, упродовж 2025-2027 років податковим органам має бути надано доступ до банківської таємниці з метою:
- Виявлення податкових правопорушень
- Визначення ухилень від сплати податків
- Нагляду за джерелами прибутків громадян
Чому це важливо розуміти: Це не “страшилка” чи тимчасова акція – це довгостроковий задум держави. Слід оцінювати ситуацію реально: банківську таємницю, ймовірно, відкриють рано чи пізно, тому звичайні перекази з картки на картку в нинішніх обставинах – вже не завжди безпечна затія.
Що діє вже зараз: Згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” № 2121-III, у статті 62 чітко зазначено, що Національний банк України може інформувати правоохоронні органи, якщо бачить за внутрішньою інформацією обставини, коли можуть бути скоєні певні порушення.
Кого інформують:
- Державну податкову службу
- Бюро економічної безпеки
- Національну поліцію (за підозри у фінансуванні тероризму чи відмиванні грошей)
Реальний приклад із практики: Один із клієнтів адвокатського бюро здійснював транзакції з картки на картку на суму понад 700 000 гривень. Алгоритм спрацював так:
- Банк заблокував рахунок
- Національний банк помітив підозрілу діяльність
- НБУ відправив лист до податкової служби
- Почалася податкова перевірка
- Мета – отримати 18% ПДФО + 5% військовий збір із суми не обкладених податком транзакцій
“Наразі єдине, що захищає більшість людей від масових нарахувань податків – це те, що масового розголошення банківської таємниці ще немає. Але держава активно рухається до цього”, – зауважує Богдан Янків.
Що мало змінитися з 1 жовтня: скасовані нововведення НБУ
Вірогідно, ви бачили в новинах інформацію про те, що з 1 жовтня при переказі з картки на картку завжди чітко буде видно платника, одержувача та призначення платежу. Юрист пояснює, що сталося насправді.
Що планував Національний банк: НБУ готував великі зміни до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів, здійснення операцій з їх використанням та здійснення емісії, обігу та погашення електронних грошей, де планувалося:
- Уніфікувати всі поля в платіжних системах
- Зробити обов’язковим відображення платника у всіх банках
- Показувати одержувача платежу без можливості анонімності
- Стандартизувати призначення платежу
- Поширити вимоги на еквайринг
Що мало змінитися на практиці:
ДО змін (як зараз):
- У виписці може бути вказано “Надходження коштів” без імені відправника
- Не завжди видно, від кого саме надійшли кошти
- Банк не може перевірити платника, якщо його не видно
ПІСЛЯ змін (як планувалося):
- Обов’язкове поле “Платник” з ПІБ або назвою організації
- Обов’язкове поле “Одержувач” з повними даними
- Чітке призначення платежу
- Повна прозорість для всіх банків
Що прийняли насправді: Замість повноцінних змін НБУ ухвалив максимально спрощену версію, яка фактично ні на що істотно не впливає. Значних змін поки не відбулося.
Чому скасували: Очевидно, що більшість банків ще технічно не готові до таких великих змін. Потрібен час на:
- Модернізацію IT-систем
- Інтеграцію між різними платіжними системами
- Тестування нових протоколів
“Важливо розуміти: Це не скасування, а відтермінування на певний час. Рано чи пізно ці зміни все одно почнуть діяти, коли банківська інфраструктура буде готова”, – зауважує Богдан Янків.
