Очільниця українського регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК) Лілія Мальон
З 2026 року Україна увійде до європейської зони “Роумінг як вдома” (RLAH). Раніше керівник “Київстару” Олександр Комаров зазначав, що впровадження цієї системи призведе до фінансових труднощів для операторів. За його розрахунками, компанії щорічно недотримуватимуть 3-4 млрд грн валютного доходу через зниження плати за термінацію дзвінків. Невідшкодовані суми, ймовірно, компенсуватимуть за рахунок користувачів через корекцію тарифів або зменшення обсягів послуг. Про те, як функціонуватиме нова система, розповіла Лілія Мальон у бесіді з LIGA.net.
Сутність програми Роумінг як вдома
«Ключова ідея – абоненти зможуть використовувати за кордоном ті ж послуги, що й в Україні. Наприклад: якщо тариф включає 100 хвилин щомісяця, а за два тижні використано лише 50, то решту можна витратити під час подорожі без додаткових оплат. Аналогічні правила діятимуть для SMS та інтернет-трафіку», – пояснює Лілія Мальон.
Додаткові переваги для споживачів:
- Заборона на погіршення якості зв’язку у роумінгу. Наприклад, за наявності 4G у країні перебування оператор не має права обмежувати швидкість до 3G. Проте підтримка вищих технологій (на кшталт 5G) залишається на його розсуд.
- Обов’язкове сповіщення клієнтів при досягненні 80% ліміту тарифу або автоматичному підключенні до супутникових станцій чи прикордонного роумінгу.
- Безоплатні дзвінки в екстрені служби країни перебування.
Голова НКЕК зазначила, що система також захищає операторів від надмірного використання роумінгу. Якщо абонент різко збільшить споживання послуг за кордоном, компанія може стягнути додаткову плату після з’ясування обставин. Це допоможе уникнути фінансових втрат для постачальників послуг.
Причини незадоволення Київстару
Олександр Комаров акцентував, що RLAH створює фінансовий тиск через зменшення доходів від термінації. Згідно з його оцінками, падіння такс із європейськими партнерами обернеться скороченням валютних надходжень.
«Ставки термінації дійсно є основою роумінгових механізмів. Відтепер їхній максимум обмежено на рівні ЄС – 0,2 євроцента за хвилину. Але це двостороння регуляція: українські компанії також отримують менші платежі від іноземних колег. Таким чином, зменшення витрат врівноважує падіння прибутків», – говорить Лілія Мальон.
Вона нагадала про угоду українських та європейських операторів від квітня 2022 року, що дозволила знизити вартість зв’язку для біженців. Однією з умов було поступове вирівнювання такс термінації до європейських стандартів до повної інтеграції в RLAH.
«Оператори мали три роки на адаптацію до нових умов, щоб мінімізувати шок від регулювань», – підкреслила Мальон.
Еволюція ставок термінації
Термінація – це послуга завершення дзвінків від іноземних абонентів або клієнтів у роумінгу. Її вартість визначається угодами між операторами. У ЄС ці тарифи суворо контролюються, тоді як в Україні вони раніше формувалися ринком.
Після початку повномасштабної війни українські компанії погодились із європейськими колегами на тимчасове зниження такс задля доступності зв’язку для біженців. За даними BEREC, до травня 2022 середня ставка термінації з боку ЄС щодо України впала на 70% (до €0,02). Українські оператори зменшили свої тарифи на 20% (до €0,027).
Комаров вважає, що RLAH спровокує скорочення пакетів послуг. Мальон визнає можливість тарифних змін, але наголошує: оператори зобов’язані додати спеціальні пакети з роумінгом. За європейським досвідом, деякі тарифи спочатку взагалі не включали цю послугу для клієнтів без потреб подорожей.
«НКЕК не втручається у формування тарифів, але слідкує за відсутністю дискримінації. Умови всередині країни та за кордоном мають бути однаковими. Конкуренція змусить операторів пропонувати найвигідніші умови. Ми не прогнозуємо підвищення цін через роумінг – воно відбувається системно незалежно від зовнішніх факторів», – заявила керівниця НКЕК.
До речі, за перші три місяці 2025 року середні роздрібні тарифи операторів зросли на понад 29% порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
