Вкладник Ощадбанку втратив з рахунку грошові активи на суму 465 411 гривень
Через знаходження на тимчасово захопленій території, чоловік не мав можливості контактувати з представниками Ощадбанку ні по телефону, ні особисто відвідати філію. Згодом він дізнався, що з його карткового рахунку зникли кошти в обсязі 465 411 гривень. Про це йдеться в ухвалі Салтівського районного суду міста Харкова, оприлюдненій 3 червня 2025 року.
У квітні 2022 року картка банку чоловіка припинила своє функціонування, згідно з постановою АТ «Ощадбанк», в якій зазначено: «У випадку, якщо ви не змогли забрати нову картку у відділенні, ви зможете використовувати стару картку для зняття коштів та розрахунків тільки до 31 березня 2022 року». Тим не менш, сам рахунок продовжував діяти і після 31 березня 2022 року. У цей період знаходився на тимчасово окупованій території під час широкомасштабного вторгнення та активних воєнних дій. Відділення банку АТ «Ощадбанк» та представництва «Vodafone» не працювали. Через це, він не міг зв’язатися з працівниками банку ні по телефону, ні фізично прибути до відділення. 14.09.2023 року, повернувшись до м. Харків, звернувся до установи АТ «Ощадбанк», щоб отримати нову картку, але до вказаної картки не підійшов ні старий, ні інший PIN-код. За допомогою офіційного сервісу підтримки «Ощадбанк» вдалося змінити PIN-код та увійти в офіційний мобільний додаток Ощад 24/7, де було встановлено, що у травні 2023 року, коли він не мав доступу до свого фінансового номера, з рахунку зникли кошти у сумі 465 411 гривень. Відразу після виявлення відсутності грошей на рахунку, усно та письмово звернувся до АТ «Ощадбанк» з проханням розібратися у даній ситуації та повернути зняті гроші без його згоди. Також подав заяву до поліції, де згодом відкрили кримінальне провадження.
“З відомостей програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» засвідчено, що 11.12.2017 року позивач був успішно зареєстрований в системі віддаленого банківського обслуговування «Ощад 24/7». 29.04.2023 року на фінансовий номер клієнта надійшло СМС-повідомлення, за допомогою якого, дистанційно було встановлено ПІН-код для подальшої авторизації в додатку «Ощад 24/7». 29.04.2023 року відбулася авторизація у новому додатку на іншому пристрої для підтвердження якої, на фінансовий номер клієнта було надіслано код у СМС-повідомленні. Реєстрація позивача в системі «Ощад 24/7» була проведена належним чином, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки та смс-паролю, який був надісланий на фінансовий телефон позивача та був відомий виключно йому. Випадок отримання сторонніми особами дубліката SIM-карти, на яку посилається позивач, врегульовано п. 9.16 ДКБО, який передбачає, що клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого вказаний у заяві про приєднання до ДКО фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, неправомірного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, надісланої на номер мобільного телефону клієнта. Таким чином, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з перерахування грошових коштів здійснені належним чином, що можливо лише за наявності коду для реєстрації у мобільному додатку, який надсилався на фінансовий телефон клієнта, та реквізитів облікового запису, які були відомі лише позивачу. Виконані операції зі списання грошей були підтверджені за допомогою біометричної ідентифікації. Отже, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку”, – заявили в Ощадбанку.
Яке рішення прийняв суд?
Позовні вимоги чоловіка задовольнили. Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зобов’язали повернути йому на картковий рахунок грошові кошти в обсязі 465 411 гривень.
“З матеріалів справи видно, що на момент здійснення авторизації у додатку та наступних транзакцій через нього, які відбувалися у м. Києві, сам позивач перебував на тимчасово окупованій території і повернувся на підконтрольну територію України лише 05.09.2023 року. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом неправомірного заволодіння невідомими особами грошима із застосуванням платіжної картки, відкритої на ім’я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову. У даному випадку, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що перерахування грошей третім особам з банківського рахунку позивача здійснено з його вини, який повідомляв ПІН-код чи надавав доступ до платіжної картки, фінансового номера телефону стороннім особам. Виявивши вчинення кримінального правопорушення, позивач негайно повідомив про цей факт банк та звернувся до поліції. Аргументи відповідача про те, що здійснені операції по переказу грошей були підтверджені позивачем біометричними даними/ або кодом доступу, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу грошей здійснені належним чином, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки SMS-паролів, Push-повідомлення які надсилались на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому, суд відхиляє, оскільки сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23). Обраний позивачем спосіб захисту спрямований на відновлення свого порушеного права та не суперечить закону. Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню”, – підкреслив суд.
