Роми Фото: Getty Images
Від 4% до 8% представників ромської меншини в Україні не володіють свідоцтвами про народження чи паспортами, а ще більша кількість не має інших необхідних документів. Це позбавляє їх доступу до державних послуг, соціальних пільг та гарантій, передбачених для громадян країни. Для гарантії рівних прав представників ромської меншини й українців Мін’юст вживає заходів, аби спростити процедуру оформлення документів. Про це відомство повідомило 26 серпня.
Скільки ромів потребують документального оформлення
Точні статистичні дані щодо чисельності ромів в Україні відсутні. Згідно з переписом 2001 року, їх кількість перевищувала 47,5 тисяч. Разом з тим, неофіційні оцінки міжнародних та громадських організацій до повномасштабного вторгнення вказували на 200–400 тисяч представників цієї меншини. Близько 70 тисяч ромів через війну стали біженцями, стикаючись із дискримінацією за кордоном.
За даними громадських організацій, 4–8% ромів не мають свідоцтв про народження чи паспортів, а ще більшій кількості бракує інших документів (наприклад, про шлюб, майнові права, реєстрацію місця проживання). Це зумовлює соціальну вразливість та ускладнює доступ до державних сервісів, пільг і юридичної допомоги. Відсутність документів та обізнаності про свої права також обмежує їхні можливості у вирішенні правових питань.
Питання покращення становища ромів регулюється Ромською стратегією до 2030 року, адаптованою до воєнних реалій у липні 2023-го, та Планом її впровадження. Крім цього, заходи з підтримки меншини закріплені у Плані дій із захисту прав національних спільнот, схваленому Урядом у рамках євроінтеграційних процесів. Ці ініціативи спрямовані на впровадження стандартів Ради Європи щодо рівності та прав меншин.
Дії Мін’юсту для підтримки ромської громади
На місцевому рівні створені спецгрупи за участю працівників ДРАЦС, місцевої влади, правників, соціальних служб та ромських медіаторів. Їхня мета — спростити реєстрацію народжень, шлюбів та інших актів цивільного стану серед ромів.
Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», реєстрація народження здійснюється на підставі письмової або усної заяви батьків (або одного з них) за місцем народження чи проживання. Якщо батьки померли або не можуть подати заяву, це право мають родичі, представники медичних закладів чи інші уповноважені особи. Під час воєнного стану можна звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній території.
Відсутність паспорта у одного з батьків не може бути підставою для відмови у реєстрації. Дані про другого батька вносяться на підставі свідоцтва про шлюб, але відсутність цього документу також не перешкоджає процедурі.
Для захисту прав дітей, зокрема ромського походження, Мін’юст розширив коло осіб, які можуть отримати повторне свідоцтво про народження. До них входять батьки, родичі, опікуни або представники, діючі на підставі нотаріальних документів або відповідно до Закону «Про адвокатуру». Також це право надано Уповноваженому ВРУ з прав людини.
Під час реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюбу, зміни імені) для представників національних меншин враховуються норми Закону «Про національні меншини (спільноти)» або традиції їхньої спільноти при виборі імені чи прізвища.
