Катерина Рожкова, Platinum Банк. Фото: УНІАН, Юрій Квач
Верховний Суд ухвалив постанову проти екс-керівників Платинум Банку. Фонд гарантування депозитів отримав право вимагати від колишніх власників та топменеджерів банку 1,5 млрд грн. Серед фігурантів справи, які керували вже ліквідованим банком і завдали державі значних збитків, фігурує Катерина Рожкова — до недавнього часу перша заступниця голови НБУ.
18 березня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду оприлюднив вердикт щодо справи ліквідованого «Платинум банку». У 2020 році ФГВФО звернувся до суду із вимогою відшкодування збитків, заподіяних колишніми керівниками банку. У переліку відповідачів — Катерина Рожкова та 9 інших осіб, кожна з яких зобов’язана сплатити близько 147 млн грн із загальної суми 1 млрд 477 млн грн.
Катерина Рожкова обіймала посади в «Платинум Банку» з 2013 по 2015 роки: спочатку заступниці голови правління, а згодом — голови. У червні 2015 року вона перейшла на роботу до НБУ. У судовому рішенні зазначено такі особи:
- голова наглядової ради Григорій Гуртовий (колишній співвласник банку);
- члени правління Костянтин Смольський, Сергій Попов, Леонід Рибін, Вадим Кривов’яз, Володимир Коник, Катерина Ладиженська та Катерина Рожкова;
- учасники кредитного комітету Костянтин Горбешко та Дмитро Красношлик.
У період з грудня 2013 по травень 2014 року керівництво банку уклало кредитні угоди з фіктивними компаніями: ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс» — понад 84 млн доларів. Як зазначає ФГВФО, керівники цих фірм підпорядковувалися бізнесменам, пов’язаним із власниками Фінбанку (які впливали на «Платинум»), і не планували повертати кошти.
На початку 2015 року банк змінив заставне майно за цими кредитами. Права вимоги до позичальників замінили на акції компаній: ПАТ «КБ «Транспортер», ПАТ «Страхова компанія «Стандарт РЕ», ПАТ «Глобал транспорт логістікс» та ПАТ «Хіммет». Пізніше суд визнав, що ці акції є «неліквідними», оскільки їхня реальна вартість становила «0 гривень». Ці рішення були прийняті за участі Рожкової, яка на той момент обіймала керівні посади в Platinum Банку.
Через місяць банк провів реструктуризацію цих зобов’язань: видав нові кредити для погашення старих боргів, знизив відсоткові ставки з 10% до 1% річних для доларових позик і до 2% — для гривневих. Порушення строків платежів каралося штрафом у 1 копійку. Згодом «Платинум Банк» визнав ці кредити збитком на 1,47 млрд грн.
За версією Фонду гарантування, такі операції призвели до дефіциту коштів у банку для виконання зобов’язань перед клієнтами, порушення вимог НБУ, банкрутства установи, збитків для вкладників, кредиторів та самого Фонду.
10 січня 2017 року, коли Катерина Рожкова вже працювала в НБУ, «Платинум Банк» був визнаний неплатоспроможним, а у лютому його ліквідували. Після цього активи та проблемні кредити банку перейшли під управління ФГВФО. Фонд повернув кошти фізособам (у встановлених межах), але майже всі кошти юридичних осіб були втрачені — частково компенсовані після продажу майна банку.
Майже 1,5 млрд грн, які Фонд планує отримати від Рожкової та її колег, направлять на покриття державних збитків та виплати колишнім кредиторам. Однак повне відшкодування малоймовірне: кожен з 10 фігурантів має сплатити понад 147 млн грн готівкою або майном. Самій Рожковій, з її зарплатою в НБУ за минулий рік, для погашення боргу знадобилося б 250 років.
