Працівники Фото: Getty Images
9 жовтня ВР остаточно схвалила проєкт закону стосовно регулювання трудових відносин в умовах дії воєнного стану №13335. Захисту від мобілізації підлягають ті військовозобов’язані, в яких відсутня ВЛК і хто не зареєстрований у військовому реєстрі. Це поширюється виключно на життєво важливі підприємства, встановлені Кабміном. Про це інформує народна депутатка Ірина Гегащенко.
Депутатка відзначила, що відповідно до закону, бронювання надається раз на рік, термін дії не перевищує 45 діб з моменту укладання робочого контракту. Звільнити співробітника можливо за ініціативою роботодавця, якщо він не вніс ясність у свої військово-облікові відомості після закінчення 45 діб.
Законопроєкт про внесення модифікацій до певних законодавчих актів України щодо регулювання трудових відносин в умовах дії воєнного стану був поданий до парламенту 30 травня 2025 року. Ініціаторами законопроєкту виступили Давид Арахамія, Олександр Завітневич, Галина Янченко, Роман Костенко та Юрій Здебський.
Сутність нововведень зводиться до того, що також підлягають бронюванню на стратегічно важливих підприємствах, в установах та організаціях військовозобов’язані особи:
- в яких відсутні або оформлені неналежним чином військово-облікові документи,
- або ж які взагалі не значаться на військовому обліку,
- або ж які не уточнили особисті відомості,
- або ж які знаходяться в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому вони бронюються незалежно від кількості заброньованих на даному підприємстві, в установі, організації на період, що не може перевищувати 45 календарних діб з дня підписання робочого контракту, і таке бронювання військовозобов’язаному працівнику надається не частіше одного разу на один календарний рік.
Як відзначило ГЮУ ВР, вказаний контингент військовозобов’язаних по суті є тими особами, які порушили законодавство і, як наслідок, стосовно таких осіб має розглядатися питання щодо їх притягнення до адміністративної (статті 210, 210-1 КУпАП) або кримінальної (стаття 337 КК) відповідальності.
«За такого законодавчого підходу, коли законом «дозволяється» як виняток для підприємств, установ, організацій, що є критично важливими, приймати на роботу та відповідно бронювати таких осіб, прийняття яких на інші підприємства, установи, організації згідно із законом не може бути виконано, оскільки це буде порушенням законодавства, відбудеться деяке знівелювання ролі юридичної відповідальності за зазначені правопорушення. Такий механізм «особливої амністії» девальвує гарантований статтею 24 Конституції України принцип рівноправності перед законом. Крім того, положення про те, що бронювання таким військовозобов’язаним надається не більше одного разу на один календарний рік, дає змогу використовувати його стосовно певного військовозобов’язаного щороку в разі закінчення вказаного терміну бронювання (45 календарних діб) у попередньому календарному році», – акцентувало ГЮУ ВР.
Також законодавці пропонують встановити, що термін випробування для таких осіб під час прийому на роботу не може бути більше ніж 45 днів. Крім цього, допускається звільнення військовозобов’язаного співробітника за ініціативою роботодавця, якщо він протягом терміну бронювання не привів свої військово-облікові документи у відповідність до вимог.
«Варто зауважити, що тривалість випробування під час прийому на роботу не може бути пов’язана з періодом, необхідним для усунення порушень правил військового обліку, оскільки випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Звільнення працівника в період випробування можливе лише в разі невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі, а не у зв’язку з неприведенням своїх військово-облікових документів у відповідність до вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, запропоноване проєктом бронювання на період випробування (до 45 календарних діб) не є достатньо результативним способом вирішення проблеми нестачі кадрів, оскільки у разі якщо працівник не приведе свої військово-облікові документи у відповідність до вимог законодавства, роботодавець повинен його звільнити і роботодавець втрачає право подальшого його працевлаштування», – підкреслили у ГЮУ.
Чим обґрунтовують депутати
Під час ухвалення законопроєкту в першому читанні, один зі співініціаторів, народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко вказав, що потрібно говорити не лише про бронювання, а й про посилення мобілізації для інших категорій осіб. Співавторка законопроєкту, народна депутатка від «Слуги народу» Галина Янченко відзначила, що «заплющувати очі на критичну нестачу кадрів в ОПК саме тоді, коли країна потребує більше зброї, – це те саме, що диверсія. Особливо, коли інженерів, які прийшли робити дрони чи боєприпаси, забирають біля воріт їхніх підприємств ТЦК, поки вони не встигли забронюватися. А без оновлення даних та проходження ВЛК забронюватись неможливо».
Зі свого боку, народний депутат з фракції «Голос» Роман Костенко вказав, що «подібні законопроєкти ми мали ухвалювати в першу чергу ще на початку повномасштабного вторгнення».
«Те, що ми зараз це робимо, це наслідок відсутності взаємодії між Міноборони і тодішнім Міністерством стратегічних галузей, коли Міноборони говорить, та навіть не говорить щось про мобілізацію, але не знає, чим солдату потрібно стріляти, чи нам потрібні інженери, і що люди, які зараз переховуються, можна було б просто на рівні міністерств це вирішити. Ми його підтримуємо, але ще ми маємо не тільки про бронювання тут у залі говорити, а й за підвищення мобілізації. Бо ми скоро дійдемо до того, що забронюємо просто всіх», – додав Роман Костенко.
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Степан Кубів відзначив, що «цей законопроєкт відкриває можливості для залучення працівників з проблемним військовим обліком в критично важливі об’єкти, без яких процес виробництва може бути порушений».
Народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко відзначив, що «цей законопроєкт для тих, хто в розшуку. Цей законопроєкт для тих, які не оновили свої облікові дані. Цей законопроєкт для тих, хто не пройшов ВЛК. Ці люди не працюють на економіку, вони не працюють на жодному підприємстві, вони не допомагають Збройним Силам, вони не на фронті. Вони ніде”.
“Тому я вітаю ініціативу, яка допоможе включити цих людей, а в багатьох з них є нішові спеціальності для багатьох підприємств, і не тільки підприємств ВПК. Вони потрібні на підприємствах. Повернути їх в економіку задля того, щоб вони сплачували податки, задля того, щоб вони оновили свої облікові дані, задля того, щоб вони пройшли ВЛК. Це допоможе і Збройним Силам, і ТЦК в «Оберезі» побачити цих людей. З іншої сторони, як мої колеги сказали, це допоможе оборонно-промисловому комплексу, сотні підприємств, які потребують робочих рук, сотні підприємств в аграрці, які потребують фахових людей», – акцентував Івченко.
Як повідомляв Інформатор, 9 жовтня, ВР за основу проголосувала законопроєкт №12349, яким визначається, що кіберсили стануть окремою структурою у складі ЗСУ та відповідатимуть за кібероборону держави та захист її суверенітету. Передбачається залучати кіберрезервістів, тобто цивільних фахівців, які зможуть тимчасово приєднуватися до Кіберсил для виконання завдань з кіберзахисту. Кіберрезервістам не обовʼязково потрібно буде отримувати статус військовослужбовців.
