Наближається момент скасування Господарського кодексу: Мін’юст пояснив, що зміниться

Офіс Фото: Getty Images

Офіс Фото: Getty Images

8 серпня 2025 року набере чинності Закон України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196), що спричинить припинення дії Господарського кодексу України (далі – ГК). Безперечно, скасування базового законодавчого акту, який протягом двох десятиліть регулював сферу економічної діяльності в Україні, спричиняє серед бізнес-спільноти численні запитання та загальне занепокоєння щодо гарантування повноти правового регулювання відповідних суспільних відносин. Нововведення завжди викликають обережність, а іноді й тривогу. Разом з тим із набранням чинності Закону розпочинається трирічний адаптаційний період, який виконує функцію «м’якого старту» реформ. Мін’юст оприлюднив деталі змін.

Протягом перших шести місяців адаптаційного етапу органи управління державною власністю мають затвердити рішення про трансформацію державних підприємств у акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Якщо відповідне рішення не буде прийняте вчинний строк, Уряд має право передати єдиний майновий комплекс такого підприємства до сфери управління Фонду державного майна України.

Протягом року з моменту передачі Фонд державного майна зобов’язаний ухвалити рішення про ліквідацію підприємства або приватизацію його майна. Додатково, Закон передбачає реформування інститутів господарського відання та оперативного управління, які раніше становили основу майнового режиму суб’єктів державного сектору. Після завершення реформи майновий статус таких суб’єктів визначатиметься правом власності або узуфруктом державного майна (безоплатне особисте володіння та користування).

Реформа охопить підприємства комунальної та приватної форм власності

З моменту набрання чинності Закону забороняється утворення юридичних осіб у формах державних підприємств (держкомпідприємств, держнекомпідприємств, казенних підприємств), комунальних підприємств (комунальних компідприємств, комунальних некомпідприємств), спільних комунальних підприємств, приватних підприємств, іноземних підприємств, дочірніх підприємств та підприємств громадських об’єднань.

Через три роки після набрання чинності Закону забороняється внесення змін до даних про державні та комунальні підприємства у Єдиному державному реєстрі, окрім:

  • реєстрації припинення діяльності шляхом реорганізації або ліквідації;
  • змін у зв’язку зі зміною керівництва чи складу ліквідаційних органів;
  • корегувань, пов’язаних із передачею майна до Фонду державного майна;
  • змін у разі відкриття провадження у справі про банкрутство.

Переважна частина норм ГК або повторює спеціальні закони, або вважається застарілою.

Оскільки відповідні сфери правового регулювання згруповані у ГК у розділи, Мін’юст надав стислий огляд кожного розділу у контексті реформи:

  • Розділ 1 «Загальні положення» – містить принципи, які втрачають актуальність у зв’язку із скасуванням ГК;
  • Розділ 2 «Основні напрями участі держави у господарюванні» – регулюється спеціальними законами (Податковий кодекс, закони про ліцензування, технічні регламенти тощо);
  • Положення про держзамовлення (стаття 13) враховують, що відповідний закон втратив чинність через прийняття законів про держзакупівлі та публічні закупівлі.

Частина восьма статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» визначає особливості закупівель для окремих послуг, зокрема навчання кадрів за держзамовленням, що регулюється спеціальними законами:

  • законами «Про оборонні закупівлі», «Про формування держзамовлення на підготовку фахівців»;
  • Розділ 3 «Конкурентне право» – повністю регулюється антимонопольним законодавством;
  • Розділ 4 «Підприємництво» – поняття визначені у Законі № 4196, організаційні форми закріплені Цивільним кодексом;
  • Розділ 5 «Некомерційна діяльність» – поглинається переформованою статтею 85 Цивільного кодексу;
  • Розділ 6 «Суб’єкти господарювання» – поняття узгоджуються із Законом № 4196 та нормами ЦК;
  • Розділи 7-11 – регулюють організаційні форми підприємств, які вилучаються з правового поля.

Закон № 4196 передбачає припинення використання форми «підприємство», тому відповідні норми ГК втрачають чинність. Протягом перехідного періоду діяльність підприємств ґрунтуватиметься на нормах ЦК та спеціальних законів.

Законом заборонено реєстрацію нових юридичних осіб у зазначених формах та внесення змін до реєстру, окрім випадків, передбачених Законом № 4196.

Для забезпечення діяльності підприємств у перехідний період норми ГК частково включено до законів про управління державною та комунальною власністю.

Підприємства на переходовий період регулюються нормами ЦК, Закону № 4196 та спеціальних законів. Розділи про товариства, об’єднання підприємств, інші аспекти повністю відповідають ЦК або спеціальним законам.

Наприклад, положення про концесії, інвестиції, спеціальні економічні зони регулюються відповідними законами. Норми про печатки, структуру підприємств, відповідальність за порушення враховують принципи свободи договору та положення ЦК.

Після завершення реформи правове регулювання економічних відносин залишиться повним із використанням спеціальних законів та ЦК, що мінімізує вплив скасування ГК на діяльність суб’єктів господарювання.

Як повідомлялося, 9 січня Верховна Рада ухвалила Закон №6013, який скасовує ГК та встановлює трирічний перехідний період для приведення статутів підприємств у відповідність. Закон викликав суспільну дискусію через масштаб змін. Ініціаторами законопроєкту виступили спікер парламенту Руслан Стефанчук та група депутатів. Перехідний період передбачає перейменування держнекомпідприємств та комунальних установ. З goступноо чинності Закон набирає через 6 місяців після опублікування.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *