Булінг у школі Фото: Міністерство освіти
Цькування продовжує бути однією з найбільш розповсюджених проблем у шкільному просторі та потребує комплексного підходу до її врегулювання. З цієї причини держава приділяє особливу увагу протидії булінгу (особливо стосовно дітей молодшого віку та підлітків), формуванню безпечного клімату та підвищенню правової поінформованості громадян щодо способів захисту своїх прав. 29 жовтня Міністерство юстиції роз’яснює, як уберегти дітей від цькування.
Що являє собою булінг та які його риси
Відповідно до українського законодавства, булінг — це дії учасників навчального процесу, які виражаються в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із використанням засобів електронних комунікацій, що здійснюються відносно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою відносно інших учасників навчального процесу, внаслідок чого могло бути або було завдано шкоду ментальному або фізичному здоров’ю потерпілого.
До головних ознак булінгу належать:
- систематичність (повторюваність випадків);
- наявність сторін — задирака (булер), жертва та свідки;
- цілеспрямованість — прагнення принизити, налякати, підкорити або відсторонити жертву;
- наслідки — моральні, психологічні або фізичні муки, збитки здоров’ю чи соціальній адаптації особистості.
Головні форми прояву булінгу та відмінність від конфлікту
Булінг може виявлятися у різних формах. Серед найбільш частих:
- психологічний (загрози, шантаж, зневажливі погляди);
- фізичний (штовхання, підніжки, завдання тілесних пошкоджень);
- економічний (крадіжки, псування одягу чи особистих речей);
- сексуальний (образливі жести тіла, зйомки в роздягальнях, інші образи сексуального характеру);
- кібербулінг (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фотографій та відеороликів принизливого змісту).
Водночас важливо відрізняти конфлікт та булінг. Конфлікт — це зіткнення інтересів, у якому обидві сторони перебувають у рівних умовах. Булінг — це регулярне насильство, націлене на приниження чи підкорення іншої особи, коли сторони не є рівними за силою чи становищем.
Відповідальність за цькування
Відповідальність за скоєння булінгу передбачена статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
- стягнення від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин — за перше порушення;
- стягнення від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи від 40 до 60 годин — за повторне чи здійснене групою осіб цькування;
- якщо булінг здійснено неповнолітніми віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки або законні представники;
- неповідомлення керівником освітнього закладу про випадки цькування також є адміністративним правопорушенням.
У випадку, якщо дії, пов’язані з булінгом, призвели до тяжких наслідків, наприклад тілесних ушкоджень, вони можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення. За подібні дії передбачена кримінальна відповідальність — від обмеження чи позбавлення волі до виправних робіт, залежно від тяжкості та обставин злочину.
Механізм реагування на булінг. Куди звернутися за допомогою
Навчальні заклади повинні забезпечувати безпечне середовище, запобігати насильству та дискримінації, вчасно реагувати на епізоди булінгу і надавати підтримку потерпілим. Процедура реагування передбачає, що співробітники навчального закладу повинні негайно зупиняти небезпечні дії, за необхідності викликати медичну допомогу, повідомляти керівництво, батьків та поліцію. Кожен учасник освітнього процесу також може звернутися з повідомленням про булінг до директора закладу або відповідних служб.
Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, варто звернутися:
- до Національної поліції України (тел. 102);
- на Єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103;
- на гарячу лінію з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації — 116 123 або 0 800 500 335;
- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — 0 800 50 17 20.
Як отримати безоплатну правову допомогу
Отримати послуги системи надання БПД можливо дистанційно та особисто. Дистанційно (у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом).
За телефоном:
- З мобільних чи стаціонарних телефонів в межах України: 0 800 213 103 (виклики безкоштовні)
- Для викликів з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість виклику з-за кордону згідно з тарифами вашого оператора зв’язку).
У письмовому вигляді:
- Telegram
В офлайн режимі можливо звернутися до найближчого бюро правової допомоги незалежно від реєстрації місця проживання. Розташування бюро та інформація про графік роботи.