
Адвокат щодо телефонного ошуканства
В цілому, афери в онлайн-просторі стали доволі звичним явищем в останні роки. Типовими схемами є застосування чужих особистих відомостей без відома їх власника. Також нерідкі випадки застосування таких даних саме в галузі онлайн-позик, де ідентифікація відбувається через стільниковий номер або за допомогою електронних документів особи. Слід наголосити й на тому, що ця проблема тісно пов’язана з питаннями, що стосуються забезпечення недоторканності особистої інформації, як у цілому в інтернет-просторі, так і на окремих ресурсах. Про це Інформатору заявив керівний партнер адвокатської фірми EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та роздержавлення Андрій Шабельніков.
Юрист акцентує на тому, що, за звичайним правилом, послуги з надання позик (онлайн) можна отримати після здійснення ідентифікації особи та відповідної верифікації даних. Якщо ж розглядати ситуацію, коли позику було оформлено на номер, який вже не використовується, та інших дій для підтвердження особи не було здійснено, можна дійти висновку, що з боку фінансової організації було виконано недостатню перевірку відомостей, що також є суттєвою проблемою в галузі онлайн-кредитування. Адже згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», власники, розпорядники особистих відомостей та треті сторони повинні забезпечити охорону цих даних від ненавмисних втрат або руйнування, від незаконного оброблення, зокрема незаконного знищення чи доступу до персональних відомостей.
Які кроки може зробити потерпілий у подібному випадку:
- Подати повідомлення до поліції за фактом скоєння афери;
- Звернутися до кіберполіції за фактом скоєння інтернет-афери;
- Звернутися до фінансової установи (кредитора) із запитом щодо надання документів, на основі яких було укладено відповідну угоду;
- Звернутися до оператора мобільного зв’язку із проханням надати підтвердження щодо невикористання особою відповідного телефонного номера;
- Звернутися з наявними доказами до юриста.
Як запобігти подібним онлайн-аферам:
- При зміні телефонного номера повідомляйте про такі плани свого стільникового оператора (звернення, заява або запит)
- Можливо також звернутися до оператора з метою блокування SIM-карти.
- Перевіряйте кредитну історію, наприклад, за допомогою Бюро кредитних історій для перевірки відсутності невідомих вам позик.
- Для свого додаткового захисту встановлюйте надійні паролі на банківські програми та SIM-карту (за наявності відповідної технічної можливості).
- Не надавайте копії своїх документів стороннім особам та не тримайте їх у відкритому доступі в месенджерах.
Чоловік припинив користуватися номером Київстар, в результаті чого шахраї взяли на нього 13 тисяч гривень позики
Раніше ми повідомляли, що чоловік не використовує мобільний номер Київстар, картка зламана навпіл і знаходиться у нього. Разом з тим, він дізнався від оператора, що картка активована, і хтось використовує цей номер. Пізніше стало відомо про укладену електронну кредитну угоду на цей номер у сумі 13 тисяч гривень.
26.10.2023 року між ТОВ “Споживчий центр” та чоловіком було укладено кредитну угоду. Йому надали позику в розмірі 13 тисяч гривень, що підтверджується чеком про видачу коштів від 26.10.2023 року, на строк 42 дні. У зв’язку з неналежним виконанням ним взятих на себе зобов’язань за кредитною угодою, станом на день подання позову (14.03.2024 року) у нього утворилася заборгованість у розмірі 23 920 гривень. Він подав до суду заперечення на позовну заяву, згідно з яким заявлені позовні вимоги не визнає. Раніше, до вересня 2023 року, укладав кредитні угоди у ТОВ “Споживчий кредит”, але вони повністю закриті, жодних заборгованостей не було. 26.10.2023 року не укладав жодної кредитної угоди. Будь-які папери щодо отримання кредитних коштів від ТОВ “Споживчий центр” ним не підписувалися, в тому числі за допомогою ідентифікації через Систему BankID. Зокрема, у заявці на отримання кредитних коштів від 26.10.2023 року вказуються реквізити рахунку, на які перераховано кошти. Відкритих рахунків у ПАТ КБ “ПриватБанк” у нього взагалі ніколи не було. Він має відкритий власний розрахунковий рахунок тільки в Ощадбанку. Стільниковим номером Київстар з вересня 2023 року не користується, картка зламана навпіл і знаходиться у нього. Разом з тим, дізнався від представників “Київстар”, що картка активована, і хтось використовує цей номер. Для того, щоб убезпечити себе від шахрайських дій осіб, які скористалися його номером, 21 березня 2024 року подав заяву про проведення перевірки до поліції. Наразі триває перевірка. Просить суд ухвалити рішення, яким відмовити ТОВ “Споживчий центр” у позові, пред’явленому до нього у цивільній справі за №299/1825/24 про стягнення заборгованості за кредитною угодою.
ТОВ “Споживчий центр” було відмовлено у задоволенні позову. З наданої суду інформації неможливо встановити, що спірна кредитна угода, укладена в електронному вигляді за допомогою телефонного номера, була укладена саме з чоловіком, а не з іншою особою, яка могла використовувати вказаний телефонний номер.
“Позивач стверджує, що 26.10.2023 року між ним, ТОВ “Споживчий центр” та відповідачем укладена кредитна угода шляхом підписання заявки, яка є невід’ємною частиною угоди. Факт укладення кредитної угоди відповідач заперечує, як і заперечує користування номером мобільного оператора ПрАТ “Київстар”, за допомогою якого, як вказує позивач, було укладено спірну кредитну угоду. На виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.08.2024 року до суду надійшла інформація від ПрАТ “Київстар”, згідно з якою телефонний номер значиться як «Активний», і електронні комунікаційні послуги за цим номером з 01.10.2023 року по 28.08.2024 року надаються знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору та за жодною особою номер не зареєстрований. Таким чином, з наданої суду інформації неможливо встановити, що спірна кредитна угода, укладена в електронному вигляді за допомогою телефонного номера, була укладена саме з відповідачем, а не з іншою особою, яка могла використовувати вказаний телефонний номер. На підтвердження факту надання кредитних коштів за угодою ТОВ «Споживчий центр» надав копію квитанції Liqpay від 26.10.2023 року, зі змісту якої видно, що 26.10.2023 року на карту/рахунок VISA АТ КБ «ПриватБанк» за номером було перераховано кошти в розмірі 13 тисяч гривень. Разом з цим, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.08.2024 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» від 16.09.2024 року, з якого встановлено, що відповідач не має відкритих рахунків в АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, кредитні кошти за спірною кредитною угодою відповідач не отримував, відповідно він не має боргових зобов’язань перед позивачем”, – підкреслював суд.




