Зловмисники здійснили заміну SIM-картки Київстар у жінки та вкрали з її банківського рахунку 21 274 гривень, а також оформили “Оплату частинами” на суму 15 тисяч гривень.
Жінка втратила доступ до свого особистого номера телефону Київстар, а отже, і до мобільного застосунку «Приват-24». У подальшому, невідомими особами було збільшено кредитний ліміт на її кредитній картці, знято 21 274 гривень та здійснено придбання товару через банківську послугу «Оплата частинами» на суму 15 тисяч гривень. Інформація про це міститься у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, оприлюдненому 20 лютого 2025 року.
Жінка не виконала зобов’язання за кредитним договором, і з урахуванням здійснених платежів для погашення заборгованості, станом на 13 червня 2021 року, вона має борг за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 27 грудня 2010 року у розмірі 39 795 гривень, що складається з наступного: 31 971 гривні – борг за основною сумою кредиту; зокрема: 31 971 гривні – борг за простроченою основною сумою кредиту; 7 823 гривень – борг за простроченими відсотками. На даний момент вона продовжує уникати виконання своїх зобов’язань і не сплачує борг за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ “ПриватБанк”. 15 квітня 2024 року громадянка заперечує проти вимог банку, обґрунтовуючи це тим, що, як видно з банківської виписки операцій за картковим рахунком станом на 23 березня 2019 року, у неї не було жодної заборгованості. Однак 23 березня 2019 року, перебуваючи за межами міста Ізмаїл, внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, вона втратила доступ до свого мобільного номера (Київстар), а відповідно, і до мобільного застосунку «Приват-24». Згодом, зловмисники збільшили кредитний ліміт її кредитної картки та зняли 21 274 гривень, а також здійснили купівлю товару за допомогою банківської послуги «Оплата частинами» на суму 15 тисяч гривень. Щодо цього випадку вона повідомила банк про незаконні дії з її банківською карткою та звернулася 24 березня 2019 року до поліції із заявою про скоєння кримінального злочину. 24 березня 2019 року відповідну інформацію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато попереднє слідство.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відхилив позов ПриватБанку. Фінансова установа не довела, що жінка вчинила дії або проявила бездіяльність, які сприяли втраті чи неправомірному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Вона ж, виявивши безпідставне списання коштів, негайно повідомила банк про цей факт, зважаючи на наявність кримінального провадження, в рамках якого встановлюється особа, яка незаконно заволоділа коштами.
“Саме банк зобов’язаний довести, що клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. У разі відсутності доказів, які беззаперечно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, неправомірному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції, слід виходити з відсутності вини користувача у переказі чи отриманні спірних коштів. Сам факт коректного введення даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати обставину, що клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. За відсутності належних і допустимих доказів, сумніви та припущення повинні тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є “слабкою” стороною в подібних цивільних відносинах, оскільки правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Отже, встановивши, що позивач не довів вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, неправомірному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, що дає можливість ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідачка, виявивши безпідставне списання коштів, відразу ж повідомила позивача про цей факт, враховуючи наявність кримінального провадження, в рамках якого встановлюється особа, яка неправомірно заволоділа коштами, та враховуючи підтверджений факт заміни SIM-картки відповідача в цей період, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу на те, що банк не визнає шахрайські дії стосовно відповідача, тому стосовно грошей, які нібито були повернуті відповідачу, суд вважає, що жодними доказами не доведено, що вказана транзакція – це повернення саме тих коштів, які були раніше несанкціоновано списані з рахунку відповідачки. Таким чином, дане поповнення жодним чином не відноситься до спірних правовідносин”, – підкреслив суд.
