-
Руслан Кисляк
кореспондент
Проблеми з платіжним балансом наразі не відбиваються на курсі гривні. Фото: freepik
Традиційно дефіцитний платіжний баланс України продовжує погіршуватися. Згідно з даними НБУ станом на кінець липня дефіцит поточного рахунку сягнув безпрецедентних $4,1 млрд.
Настільки значний дефіцит, безумовно, створює потенційний тиск на національну валюту. Детальний аналіз впливу поточного стану платіжного балансу на курс гривні та його майбутні тенденції проведено Delo.ua.
Стан платіжного балансу, резерви НБУ та валютний курс
Згідно з офіційними даними, у липні дефіцит поточного рахунку зріс до $4,1 млрд порівняно з $2,5 млрд за аналогічний період 2024 року. Це зумовлено різким зростанням імпорту товарів та збільшенням виплат за інвестиційними доходами, на тлі скорочення грантової підтримки.
У річному обчисленні експорт товарів у липні збільшився на 3,1%, тоді як імпорт зріс на 19,9%. У місячному порівнянні експортні показники зросли на 5,7%, імпортні – на 3,2%.
Абсолютні значення за липень виглядають так: експорт товарів склав $3,1 млрд, імпорт – $7,6 млрд. Таким чином, відтік валюти через імпорт перевищив валютні надходження на $4,5 млрд.
Дефіцит у сфері послуг залишився на рівні липня 2023 року – $0,6 млрд, оскільки скорочення експорту та імпорту послуг відбувалися приблизно однаковими темпами (5,4% та 4,2% відповідно). Це не вплинуло на загальне погіршення торговельного балансу.
Незважаючи на зменшення міжнародної допомоги у липні, яке лише частково компенсувало валютні інтервенції НБУ, золотовалютні резерви залишалися на достатньому рівні – $43 млрд на кінець місяця. У серпні завдяки новим надходженням резерви зросли до $46 млрд.
За оцінками НБУ, цих обсягів достатньо для фінансування критичного імпорту протягом 4,7 місяців. Це свідчить про здатність регулятора підтримувати макроекономічну стабільність, включаючи валютний курс.
Стабілізація офіційного курсу гривні з кінця липня, за даними НБУ, підтверджує відсутність прямого впливу дефіциту платіжного балансу на валютний курс.
Валютна стабільність vs бізнес-розвиток
На тлі погіршення платіжного балансу та несподівано міцної гривні уряд запропонував НБУ збільшити термін розрахунків у машинобудуванні до 270 днів. Однак регулятор вимагає додаткових аналітичних обґрунтувань і разом з Мінекономіки розробляє деталізований механізм валютного контролю.
Міністр Олексій Соболєв пояснив, що руйнування інфраструктури через російські атаки змушує країну імпортувати додаткове обладнання, що загострює дисбаланс. Проте це не відображається на офіційному курсі. Причини цього явища роз’яснили експерти та НБУ для Delo.ua.
Чому дисбаланс не впливає на валютний курс
На думку експертів, гривня зберігає стабільність через цілеспрямовані дії НБУ. “Поки регулятор вважає за необхідне підтримувати курс – девальвації не буде”, – заявив заступник директора Dragon Capital Сергій Фурса.
Експерт Concorde Capital Олександр Паращій наголосив, що НБУ компенсує торговельний дефіцит валютними інтервенціями: “Тиск на резерви є, але на курс це безпосередньо не впливає”.
Ступінь тривалості такої політики залежить від надходження міжнародної допомоги. За прогнозами, у 2025 році фінансування може зменшитись, що створить передумови для послаблення гривні.
Офіційна позиція регулятора
У НБУ наголошують на специфіці воєнного валютного ринку: “Ми балансуємо продажі валюти з поповненням резервів за рахунок міжнародної підтримки”. Регулятор коригує монетарні інструменти для досягнення інфляційних цілей, відкидаючи пропозиції з девальвації для фінансування бюджету чи вирівнювання торгівлі.
“Наші дії відповідають заявленій політиці. Ми виконуємо те, про що повідомляємо”, – підкреслили в НБУ.
