Фінмоніторинг Фото: Getty Images
При відкритті банківського рахунку варто враховувати, що фінустанова має право вимагати пояснень щодо джерела коштів. Звернення від служби фінансового моніторингу може надходити через мобільний додаток, електронне повідомлення або офіційний лист із запитом про характер надходжень та витрат. Які наслідки можливі в такій ситуації та чи має банк повноваження інформувати податкову про доходи клієнта — пояснює податкова експертка Київського центру підтримки бізнесу Олександра Томашевська.
Чому фінустанови аналізують походження коштів клієнтів?
«Не заглиблюючись у деталі, суть у тому, що комерційні банки та інші фінустанови виконують функції фінмоніторингу — комплексу дій, спрямованих на протидію злочинності, включаючи ухилення від податків. Іншими словами, банк, обслуговуючи клієнта, може запобігти правопорушенню, блокувавши підозрілу транзакцію або припинивши співпрацю з недобросовісним клієнтом. Саме тому фінустанови мають право розслідувати операції за рахунками. Так, вони можуть ставити незручні питання: що є джерелом надходжень, чи сплачені податки, чи можете ви надати декларацію або пояснити сутність операцій», — зазначає Олександра Томашевська.
Сумнівні транзакції: чи інформуються державні органи?
Згідно з законодавством про фінмоніторинг, обов’язковій перевірці підлягають операції від 400 тис. грн. Однак ця сума — лише один із критеріїв. На практиці банки аналізують не лише обсяги, а й типові схеми операцій за рахунками.
«Якщо рахунок фізособи використовується для бізнесу — наприклад, отримання численних невеликих платежів, схожих на виручку від продажів, — банк може досліджувати активність навіть за менших сум. Підозру також викликають масові зняття готівки, оскільки це може свідчити про обіг коштів третіх осіб або використання рахунку для послуг за винагороду. Якщо клієнт здатний чітко пояснити причину операцій — сумніви можуть зникнути. Або залишитися», — додає експертка.
Деякі вважають, що дані з рахунків, які потрапили під моніторинг, автоматично передаються податковій, і це призведе до перевірок. Насправді, якби це відбувалося, податківці не встигали б охопити всіх громадян. Інформація про рух коштів надходить до держорганів лише за судовим рішенням. Проте дані про клієнтів із критично високим ризиком порушень можуть спрямовуватися до Держфінмоніторингу, який фіксує схеми ухилення від податків. Банк також має право припинити обслуговування клієнта з неприйнятним рівнем ризику, визначеним внутрішніми правилами установи.
Як аргументувати джерела коштів на рахунку?
«Рекомендація очевидна: надавайте правдиві відповіді. Заробіток сам по собі не є протизаконним. Правопорушенням є лише несплата податків. Якщо ви займаєтесь онлайн-продажами, фрілансом або отримуєте гонорари — так і повідомляйте банку. Зазвичай фінустановам потрібно лише чітке пояснення діяльності за рахунком», — наголошує Томашевська.
Для великих сум доцільно оформити статус ФОП та сплачувати єдиний податок або подати річну декларацію як фізична особа — наприклад, для доходів від роялті, торгівлі криптовалютою чи дивідендів від іноземних компаній.
«Головний висновок: запит від банку — це сигнал. Вам необхідно визначитися: вести бізнес через ФОП, декларувати доходи щороку або поєднувати обидва варіанти. Без легалізації доходів існує ризик відмови в обслуговуванні усіма банками України до вирішення податкових питань», — підсумовує Олександра Томашевська.
