
Аферисти не поновили термін дії двох вкладів клієнтки Ощадбанку та вкрали з її рахунку суму у розмірі 98 885 гривень
Жінка звинувачує невідомих осіб у відміні автоматичного продовження депозитних угод. У результаті чотирьох транзакцій, гроші, які були на її рахунках в Ощадбанку, були переведені на інші банківські рахунки неідентифікованих осіб на загальну суму 98 885 гривень. Про це йдеться в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва, оприлюдненому 11 листопада 2025 року.
У жовтні 2022 року невідомими особами було анульовано автопролонгацію депозитних угод від 24.07.2017 року та 20.01.2020 року. 27.10.2022 року внаслідок здійснення чотирьох переказів, кошти, що були на рахунках жінки, були переведені на інші банківські рахунки невідомих осіб на загальну суму 98 885 гривень. Вона звернулася до правоохоронних органів із заявою про скоєння кримінального правопорушення та до керівника відділення Ощадбанку із проханням про проведення службового розслідування та вимогою про повернення грошей. Оскільки банк не реагує та не сприяє встановленню винних осіб, вважає, що несанкціоноване нею зняття грошей відбулося з вини банку, що є підставою для захисту в судовому порядку її прав споживача у запропонований нею спосіб.
“Свої обов’язки за угодою комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного інструменту (платіжної картки) виконані у повному обсязі. Позивачка є користувачем мобільного застосунку «Ощад 24/7» і востаннє повторна реєстрація в ньому була здійснена 27.09.2022 року за допомогою одноразового пароля, який був надісланий на її фінансовий номер. Скасування пролонгації договорів банківського вкладу було здійснено за допомогою цього мобільного застосунку і надалі за допомогою цієї ж системи відбулися успішні операції з перерахування коштів як між особистими картками, так і на картку іншого банку. Всі ці операції було здійснено у мобільному застосунку за допомогою біометричних даних (Face ID/Touch ID) або ж з кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації у мобільному додатку. До контакт-центру АТ «Ощадбанк» позивачка звернулася 28.10.2022 року вже після проведення цих операцій із заявою щодо шахрайських дій. Банк не несе відповідальності за здійснення спірних операцій і підстави для компенсації коштів відсутні”, – повідомили в Ощадбанку.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позов жінки. Спірні перекази було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленим на етапі авторизації у мобільному застосунку.
“Під час розгляду справи судом було встановлено, що фінансовий номер позивачки у банківській установі з 23.12.2016 року не змінювався. Спірні транзакції було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленим на етапі авторизації у мобільному застосунку. За інших умов такі перекази проведено бути не могло. Те, що спірні транзакції було проведено з IP-адреси, що знаходиться на тимчасово окупованій території України не може виключати правомірність здійснення такої операції і бути єдиною підставою для покладення на банк обов’язку з повернення грошей. Суд вважає, що саме на позивача покладено обов’язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов’язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №522/22780/15 від 10.07.2019 року. Таким чином, враховуючи, що операції з перерахування грошей були здійснені 27.10.2022 року у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленому на етапі авторизації у мобільному додатку позивача, суд не бачить підстав для відповідальності АТ «Ощадбанк» за ці операції”, – підкреслив суд.




