В Україні з 1 жовтня повернуть штрафи для бізнесу за роботу без реєстратора розрахункових операцій (РРО/ПРРО, “касовий апарат”). Однак за порушення, вчинені до цієї дати, карати все ж таки не будуть.
Про це йдеться у законі № 3219-ІХ (законопроєкт № 8401), який набув чинності 1 серпня. У ньому прописані такі нюанси щодо РРО:
з 1 жовтня 2023 року поновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО;
штрафи не поширюватимуться на порушення, вчинені на тимчасово окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій;
за порушення на зазначених територіях все ж таки штрафуватимуть, якщо вони стосуються торгівлі підакцизними товарами (наприклад, паливо, алкоголь, тютюн);
бізнес на всіх територіях України звільняється від відповідальності за порушення вимог у сфері РРО, скоєних у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.
При цьому слід враховувати, що з 1 січня 2023 року платіжні термінали в Україні стали обов’язковими для всієї торгівлі у населених пунктах, де населення становить понад 25 тисяч осіб. У населених пунктах із меншим населенням діє відстрочка до 1 січня 2024 року.
Тобто з 1 жовтня безпідставна відмова у прийнятті до розрахунку платіжної картки означатиме штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. А у разі повторного порушення протягом року наступний штраф буде вищим – від 8500 грн до 17 000 грн.
Навіщо потрібні РРО
Частина ФОПів в Україні занижує свої реальні виторги для того, щоб залишатись на єдиному податку. При цьому розмір єдиного податку найчастіше менший, ніж податки із зарплати медсестри чи вчителя.
Також відсутність обліку у ФОПів дозволяє їм продавати, зокрема, контрабанду. Вони не видають чеки, а з чеком можна продати лише легальну продукцію. Чесний підприємець змушений сплачувати податки та не може продавати сумнівний товар.