Україна отримала від Європейського Союзу останній “безумовний” транш за кредитною програмою макрофінансової підтримки Ukraine Facility. Наступні перекази від ЄС залежатимуть від успішності майбутніх реформ: у галузі боротьби з корупцією, демографії, дерегуляції та інших.
Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”). Він зазначив, що тепер кошти надходитимуть раз на три місяці.
“Україна отримала 1,9 млрд євро безумовного фінансування у рамках Ukraine Facility. Кошти вже надійшли до державного бюджету. Це останнє перерахування, яке здійснювалось на так званій “безумовній основі”. Далі фінансування здійснюватиметься щокварталу, але за умови виконання індикаторів, затверджених на відповідний період”, – пише Гетманцев.
Аби восени отримати наступний транш, Україна має провести певні реформ та відповідати низці параметрів. Нардеп перерахував ці вимоги, назвавши їх “цілком посильними”:
збільшення штату співробітників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з 10% до не менше ніж 15% від чисельності співробітників Національного антикорупційного бюро);
набуття чинності законами України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення процедури про угоди зі слідством; скасування строків досудового розслідування від моменту реєстрації кримінального провадження до повідомлення особі про підозру; одноособового розгляду окремих справ суддею Вищого антикорупційного суду;
затвердження плану заходів з реалізації Стратегії повернення активів на 2023–2025 роки;
затвердження комплексної Стратегії демографічного розвитку на період до 2040 року, яка має визначати конкретні заходи, в тому числі щодо вирішення наступних проблем:
покращення ситуації в сфері народжуваності;
зменшення рівня передчасної смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку;
подолання негативних міграційних трендів, зокрема за рахунок повернення вимушених мігрантів, залучення до України представників закордонної діаспори тощо;
сприяння активному довголіттю;
створення інфраструктурних та безпекових передумов для покращення демографічної ситуації;
прийняття Плану заходів з дерегуляції в частині:
скорочення та цифровізації регулювань доступу до ринків;
зміни карально-репресивної моделі державного нагляду (контролю) на превентивну (ризик-орієнтований підхід);
зменшення кількості контрольно-наглядових функцій;
набрання чинності постановою Кабінету Міністрів про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021– 2027 роки, яка має передбачати:
розвиток багаторівневого врядування, наближення системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС;
сприяння розбудові партнерств, міжмуніципальному, міжрегіональному та транскордонному співробітництву;
розвиток інституційної спроможності територіальних громад та регіонів у розрізі проектного менеджменту, цифровізації, антикорупції та стратегічного планування;
імплементація Закону про REMIT (затвердження наступних процедур та вимог: – порядок набуття, призупинення і припинення статусу адміністратора передачі даних; – порядок функціонування платформ інсайдерської інформації; – вимоги щодо забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку; – порядок подання інформації щодо вчинення господарсько–торговельних операцій з оптовими енергетичними продуктами);
прийняття Закону України про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення;
розроблення концептуальної записки, що визначає сферу відступів від правил ОВД (оцінка впливу на довкілля) та СЕО (стратегічна екологічна оцінка).
