Аферисти оформили від імені громадянки позику на суму 75 тисяч гривень у ПриватБанку
Громадянка зауважила, що ПриватБанк з її рахунку здійснює списання грошей. У відділенні фінансової установи вона виявила, що це списані відсотки для сплати за позикою, оформленої сторонньою особою на суму 75 тисяч гривень. Про це повідомляється в ухвалі Виноградівського районного суду Закарпатської області, оприлюдненому 31 жовтня 2025 року.
У березні 2024 року громадянка перебувала за кордоном, коли їй подзвонили з АТ КБ “ПриватБанк” та сповістили, що невідома особа намагається зняти гроші з усіх карток. Банк їх заблокував. Після повернення з-за кордону, у червні 2024 року, вона звернулася до менеджера у Виноградівське відділення АТ КБ “ПриватБанк”, щоб закрити рахунки. Працівник банку перевипустив дві нові картки на отримання пенсії та аліментів. Щодо кредитної картки відмовив, аргументуючи тим, що це не терміново, щоб вона почекала. Після відмови банку, її син в онлайн-системі закрив картковий кредитний рахунок. Це було орієнтовно в середині червня 2024 року. 26.07.2024 року надійшло СМС-повідомлення на телефон з банку про списання грошей на суму 3 628 гривень для погашення позики. З пенсійної картки списано суму 1 103 гривень, а з соціальної картки списано суму 2 525 гривень. Громадянка звернулася у Виноградівське відділення “ПриватБанк” для з’ясування причин неправомірного стягнення коштів. Службовець банку повідомив, що це стягнуті відсотки на погашення позики, оформленої нею 22.06.2024 року. Тоді і стало відомо, що 22.06.2024 року, сторонньою особою від її імені оформлено кредитний договір, на суму 75 тисяч гривень в АТ КБ “ПриватБанк”. Їй роз’яснили, що вона підписала 22 червня 2024 року клопотання про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. На підставі зазначеної анкети-клопотання їй було відкрито картковий рахунок і видано кредитну картку “Універсальна”. Згідно з укладеним кредитним договором встановлено кредитний ліміт на суму 75 тисяч гривень на споживчі потреби терміном на 12 місяців. У період часу з 23.06.2024 року по 25.06.2024 року невідомі особи злочинними діями отримали доступ до додатку “Приват-24” і безперешкодно зі сторони служби безпеки банку заволоділи кредитними коштами на суму 72 570 гривень, що підтверджується випискою по картці та додатковим рахункам договору від 22.06.2024 року, який видано керівником банку. За цим фактом 26.07.2024 року вона подала заяву до відділку поліції про скоєння відносно неї кримінального правопорушення. Інформацію про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України. Досудове слідство на цей час триває. 26.07.2024 року банк кредитну картку відразу заблокував та продовжує здійснювати нарахування обов’язкових платежів. Підтвердженням цього є стягнення суми 3 628 гривень у липні 2024 року та 2 866 гривень у серпні 2024 року.
Яке рішення прийняв суд?
Суд відхилив позов жінки. Вона не довела, що гроші перераховані не за її особистим розпорядженням
“Оскільки позивачка повідомила банк про факт транзакцій вже після проведення спірних транзакцій, а саме 26.07.2024 року, тобто фактично через місяць після події, що явно не відповідає приписам пунктів 6.7,6.8 Положення №223, згідно з якими банк у разі проведення несанкціонованої або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач терміново повідомив про платіжні операції, що ним не здійснювалися, а отже, саме вона повинна особисто нести цивільно-правову відповідальність, оскільки, як встановлено, вона терміново не сповістила банк про платіжні операції, що нею не здійснювалися, таке повідомлення від неї надійшло майже через місяць після спірних транзакцій. Суд вважає, що позивачкою не доведено, що гроші перераховані без її волевиявлення, не за її особистим розпорядженням, а наявність кримінального провадження не може свідчити, через презумпцію невинності, про скоєння злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути і підставою для звільнення її від обов’язку належного виконання зобов’язання та виконання Умов і Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними, оскільки, як встановлено матеріалами справи, клієнтом терміново не вжито заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання картки, ПІНу (персонального ідентифікаційного номера) або використання іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а отже, в цьому випадку відповідальність за операції, що проводилися, несе тільки клієнт”, – підкреслив суд.
