Володимир Гришенко 26.08.2026 17:30
2 хв
Фахівці з архітектури в Ісландії висунули пропозицію щодо застосування вулканічної лави як основи для будівельних рішень. Ідея полягає в тому, що розплавлену гірську породу з лавових територій оброблятимуть роботизовані комплекси та технічні системи, створюючи з неї елементи для майбутніх населених пунктів, інформує Sky News.
Розробкою цього проєкту займаються засновниця архітектурного бюро s.ap arkitektar із Рейк’явіка Арнхільдур Палмадоттір та її син Арнар Скарфеоінссон. Ця ідея зародилася у 2018 році після вулканічного виверження Холухраун, що тривало з 2014 по 2015 рік. Тоді на ділянку поруч із найбільшим льодовиковим масивом Ісландії, Ватнайокудль, вилилися значні обсяги розплавленої породи. За словами Палмадоттір, спостереження за цим явищем спонукало архітекторів до думки, що затверділу вулканічну породу можна використовувати аналогічно до бетону.
Подальшого розвитку ця концепція набула після низки вивержень поблизу прибережного міста Гріндавік. З грудня 2023 року в цьому регіоні було зафіксовано дев’ять вивержень, що призвели до багаторазової евакуації місцевого населення.
Архітектори розглядають лаву як перспективну альтернативу традиційним будівельним матеріалам, зокрема бетону та сталі, виробництво яких суттєво впливає на навколишнє середовище. На їхню думку, значний потік лави потенційно може забезпечити обсяг гірської породи, достатній для спорудження фундаментів цілого міста протягом кількох тижнів.
Водночас, втілення такої концепції залишається далекою перспективою. Творці проєкту припускають, що технологія може стати практично застосовною не раніше приблизно 2150 року.
Безпосередня робота з розплавленою гірською масою буде неможливою для людей через екстремально високу температуру. Тому архітектори передбачають застосування роботизованих систем, технологій 3D-друку, контрольованих потоків лави та спеціалізованих охолоджувальних камер.
Згідно з планом, автономні роботизовані машини будуть переміщуватися по лавових полях, забиратимуть розплавлену масу та формуватимуть з неї необхідні конструктивні елементи.
Однією з ключових переваг, яку вбачають автори концепції, є властивості базальту. За словами Скарфеоінссона, вулканічна порода може демонструвати різноманітні фізико-механічні характеристики, а деякі її форми, зокрема природний стовпчастий базальт із високим рівнем кристалізації, відрізняються надзвичайною міцністю та потенційно придатні для використання як будівельний матеріал.
Таким чином, архітектори пропонують перетворити природний результат вулканічної активності на ресурс для будівництва, хоча для реалізації цієї ідеї на практиці ще потребується розробка відповідних технологій та роботизованих систем.
Як інформували Нерухомі у сфері нерухомості, останнім часом зростає кількість будівель, зведених з деревини, а дослідники з Університету Меріленд розробили прозорий матеріал на основі деревини, який виявився легшим і практичнішим за скло.