За майже три роки після початку повномасштабного вторгнення чисельність українських вкладників у найбільшому банку Польщі PKO збільшилась у 2,5 раза, нашим людям не забороняли купувати криптовалюту та застосовували вищу за українську планку щодо фінансового моніторингу – 652 тис. грн у перерахунку на гривню.
Про це у відповіді на запит інтернет-видання повідомила пресслужба PKO Bank Polski. На тлі посилення в Україні вимог фінансового моніторингу та обмежень для українських громадян і після виправдань, зокрема, підготовкою до входження нашої держави в Євросоюз редакція спробувала порівняти хоча б деякі правила країн ЄС з українськими.
Про те, де застосовують більш жорсткі норми та які правила варто знати, читайте в матеріалі.
Україна VS Польща: де банкіри жорсткіші
Згідно з чинним законодавством усі фінансові установи України в обов’язковому порядку мусять звітувати до Держфінмоніторингу про будь-які операції своїх клієнтів-фізосіб на суму від 400 тис. грн (навіть не підозрілі). Це €9,2 тис. у перерахунку на поточний середній офіційний курс євро.
Водночас у Польщі діє менш сувора вимога: до місцевої фінансової розвідки Generalny Inspektor Informacji Finansowej або GIIF (Генеральний інспектор фінансової інформації) подаються дані про клієнтські операції, які аж на 63% більші, ніж в Україні, тобто від €15 тис.
“PKO Bank Polski застосовує положення Закону про боротьбу з відмиванням коштів під час встановлення ділових відносин і протягом усього терміну їх дії відповідно до ідентифікованого ризику клієнта. Банк відстежує всі транзакції незалежно від їх суми та правил STIR і звітує до GIIF про транзакції понад 15 000 євро. Наш банк перевіряє особу клієнта незалежно від його громадянства чи місця проживання”, – уточнили у PKO Bank Polski.
На відміну від України, де операції з криптовалютами офіційно не дозволені та є підставою для примусового закриття банківського рахунку (навіть за умови надання даних про походження коштів), у Польщі це не заборонено. Тож українці мають змогу їх проводити, після того як довели банку законність походження коштів. Ця законність, власне, є єдиним правилом для наших і європейських фінустанов – у людей запитують довідки про доходи та перевіряють їхні гроші.
“Транзакції, пов’язані з криптовалютою, не заборонені в Польщі. Зазвичай банк допускає клієнтів, які здійснюють операції на ринку криптовалют, але важливо, щоб клієнти обґрунтували і довели, що гроші, якими вони володіють, походять із законного джерела”, – підтвердив PKO Bank Polski.
Торік до українських банків надходило дуже багато скарг громадян стосовно блокувань і примусового закриття рахунків саме через криптооперації. Їх було так багато, що згодом заборону на крипту почали ретранслювати на сайтах, як, зокрема, це зробив наш найбільший державний Приватбанк, у якому мають рахунки понад 24 млн грн українських вкладників-фізосіб.
“Операції з криптовалютою тимчасово заборонені”, – чітко вказано на офіційному сайті “Привату”. Спочатку в контакт-центрах цієї фінустанови заборону пов’язували з тим, що робота з криптоактивами повністю не виписана в чинному законодавстві, але згодом на сайті Приватбанку з’явилось тлумачення із посиланням на високий фінансовий ризик крипти, який недоречний під час воєнного стану.
