Уряд Угорщини порушив судовий процес проти Ради ЄС та Європейського фонду миру. Адміністрація прем'єр-міністра Віктора Орбана закликає Генеральний суд ЄС у Люксембурзі скасувати резолюцію, яка передбачає фінансову підтримку України шляхом використання заморожених державних активів Росії, що знаходяться в західних країнах.
Справу було офіційно внесено до Офіційного журналу ЄС 25 серпня, що ознаменувало її офіційне прийняття до судової системи. Однак терміни розгляду залишаються незрозумілими, оскільки суперечка може тривати кілька років.
Чого прагне досягти Угорщина?
Будапешт оскаржує план ЄС щорічно виділяти Києву 3-5 мільярдів євро з конфіскованих російських резервів, що зберігаються в європейських юрисдикціях. Уряд стверджує, що резолюція Ради ЄС від 21 травня 2024 року була прийнята без участі Угорщини, порушуючи процедурні норми.
Оскаржуваний захід перенаправляє 99,7% чистого прибутку, отриманого від управління іммобілізованими активами Центрального банку Росії, до Європейського фонду миру (EPF). Ці ресурси фінансують військову, гуманітарну та бюджетну допомогу Україні.
Органи ЄС не включили Угорщину до голосування, посилаючись на її виключення як держави-члена, яка не бере участі в ініціативах щодо України, що підтримуються Європейським фондом миру. Однак угорські чиновники заперечують, що це порушує принцип одноголосності ЄС щодо юридично обов'язкових рішень.
Брюссель захистив цей крок, заявивши, що позицію Угорщини було проігноровано, оскільки відповідні кошти не надходять з бюджету ЄС. Завдяки цьому механізму Україні було виділено 10,1 мільярда євро лише протягом першої половини 2025 року.
Фоновий контекст
Угорщина продовжує виступати проти продовження військової та фінансової допомоги Україні. Адміністрація Орбана послідовно блокує пропозиції ЄС щодо допомоги Києву, чинить опір продовженню антиросійських санкцій та ставить під сумнів прагнення України до членства в ЄС.
Відносини ще більше погіршилися після того, як українські війська атакували російський нафтопровод «Дружба». Після натяк президента Зеленського на те, що позиція Угорщини щодо ЄС може вплинути на енергетичну інфраструктуру, Орбан попередив, що «атаки на трубопроводи та примус не прискорять вступ до ЄС», наголосивши на потенційних тривалих наслідках для Києва.
