Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону, що є найвищим показником у світі.
Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
«Оборона коштує нашій країні величезних фінансових ресурсів. І ця ціна зростає», – сказав Підласа.
За її словами, рік тому 1 день війни коштував українському бюджету 140 мільйонів доларів, зараз війна щодня коштує 172 мільйони доларів. Водночас минулого року Росія витратила на війну з Україною 150 мільярдів доларів.
«Ця цифра включає зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також те, про що ви можете не думати, коли йдеться про вартість війни. Україна продовжує фінансово підтримувати поранених солдатів, зниклих безвісти та родини загиблих», – додала вона.
Вона наголосила, що Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це найвищий показник у світі. «І всупереч усім очікуванням, Україна покриває ці витрати за рахунок власних доходів та внутрішніх запозичень», – уточнила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
«Ми прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року. Ця сума включає кошти з державного бюджету України (60 мільярдів доларів) та військові поставки зброї та боєприпасів через платформу Ramstein, PURL, SAFE, датську модель та інші (60 мільярдів доларів). 120 мільярдів доларів – це амбітна мета, як з точки зору військової допомоги в натуральній формі, так і для бюджету України», – зазначив Підласа.
На її думку, настав час дослідити правові та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки країн-партнерів для оборонних витрат. Поки що лише Велика Британія дозволила використовувати свої внески до українського бюджету для військових закупівель. ЄС та інші країни також повинні піти цим шляхом.
«Я думаю, що було б набагато простіше та політично прийнятніше зробити це за російські гроші, а не за гроші платників податків ЄС».
«Ось чому ідея «Репараційного кредиту», оголошена президентом Європейської Комісії, — або будь-який інший план, який допоміг би Україні покрити свої оборонні потреби, — є більш ніж доречною», — підсумував Підласа.
