Монетарна політика Національного банку України залишається досить жорсткою: нова облікова ставка у 20% перевищує річну інфляцію більш як на 11 відсоткових пунктів. Навіщо така жорсткість? Саме курсовою стабільністю Нацбанк переймається в першу чергу, пояснює керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Які прямі наслідки зменшення облікової ставки?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Нацбанк вирішив не йти проти своїх власних прогнозів та знизив облікову ставку лише на 2 відсоткових пункти – до 20%. Саме така динаміка ставки була закладена у липневому огляді регулятора, який також передбачав зниження ставки до 19% у листопаді та до 18% у грудні.
Але ці ставки прогнозувалися за дещо вищої динаміки очікуваної інфляції, тоді як фактично споживчі ціни в Україні падають значно стрімкіше, приблизно на 2 відсоткових пункти швидше очікувань НБУ. У липні інфляція уповільнилася до 11,3%, тоді як у січні регулятор прогнозував 18,7% на кінець другого кварталу 2023-го та стільки ж на кінець року.
Курс долара США та інфляція
Здавалося, скромніше зростання цін мало б призвести до рішучішої реакції НБУ з пом’якшення монетарної політики. Але вона залишається досить жорсткою: нова ставка Нацбанку перевищує річну інфляцію більш як на 11 відсоткових пунктів.
Навіщо така жорсткість? Якщо ми можемо вже констатувати, що двозначну інфляцію Нацбанк успішно подолав.
Річ у тому, що головним «переносником» високої інфляції в Україні є валютний курс, а точніше очікування українців по курсу долара США. Чим вищий курс долара закладає бізнес у свої операції, тим більші ціни в гривні на товари та послуги він виставлятиме.
Відповідно, зусилля монетарної політики Нацбанку в першу чергу спрямовані на те, щоб в Україні панувала валютна стабільність, яка й забезпечуватиме відносну стабільність цін.
Тож виходить, що саме курсовою стабільністю Нацбанк переймається в першу чергу. Недарма у своєму виступі за результатами рішення НБУ щодо облікової ставки голова Нацбанку Андрій Пишний згадував про валютний ринок та обмінний курс 15 разів. Це дещо частіше, ніж про відсоткову ставку (12 разів), що була основним предметом його доповіді, і лише трохи менше, ніж про ціни й інфляцію (19 разів), які є основним фокусом монетарної політики НБУ.
Щобільше, у пресрелізі за результатом рішення правління з облікової ставки Нацбанк чітко заявив, що він готовий корегувати свою монетарну політику саме у разі «посилення ризиків для курсової стійкості».
Отже, НБУ дає сигнал усім українцям: валютна стабільність є пріоритетом його політики. Гривня повинна залишатися привабливішою за долар, тобто «заробляти значно більше» за долар. А отже відсоткові ставки в гривні повинні перевищувати прогнози зростання курсу долара.
Для очікувань щодо долара, це означає, що навіть якщо Нацбанк і зробить якийсь «рішучий крок» з лібералізації валютного ринку (наприклад, відмовиться від фіксованого офіційного курсу долара), він ще досить тривалий час триматиме долар на сьогоднішньому рівні.
Наслідки зменшення облікової ставки за чинних умов
Прямими наслідками зменшення облікової ставки стало зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ (фактично, безризиковими вкладами комерційних банків у цінні папери НБУ). Ставки за цими сертифікатами зменшуються також на 2 відсоткових пункти, до 16% для вкладів на один день, та до 20% – для тримісячних.
Окремо Нацбанк анонсував, що на купівлю тримісячних депсертифікатів банки зможуть направити лише 35% від суми довгих (3+ місяців) депозитів населення (до цього могли направити 70%).
Очевидно, таке рішення є свідченням провалу самої ідеї з тримісячними депозитними сертифікатами. Адже такі безризикові та суперприбуткові папери (ставка за якими дорівнює обліковій ставці) було запроваджено Нацбанком саме для того, щоб стимулювати банки активно переводити короткі вклади населення (з їхніх карткових чи поточних рахунків) у довгі депозити.
До останніх рішень НБУ, залучивши депозит від українця, банк міг без ризику заробляти на ньому через депозитні сертифікати 20,8% річних. Відштовхуючись від такого заробітку, розраховувалася ставка за довгим депозитом.
З останнім рішенням НБУ, потенційний безризиковий заробіток банку на таких депозитах зменшується до 17,4%, або на 3.4 відсоткові пункти. Якби існували банки, які успішно залучали довгі депозити у населення, розраховуючи на високу ставку депсертифікатів, то останнє рішення НБУ їм би суттєво нашкодило.
Схоже, що таких не було (а банки просто користувалися суперможливістю заробляти вищу ставку на своїй старій базі довгих депозитів), та і після останнього рішення НБУ вже не буде. Адже заробіток на довгих депозитних сертифікатах виявився таким непередбачуваним. Тож імовірним наступним рішенням може стати відмова від ідеї дорогих тримісячних депсертифікатів.
